Программа Партии

ПРОГРАМА ПОЛІТИЧНОЙ ПАРТІЇ
«СОЮЗ ЛІВИХ СИЛ»   ЗМІСТ

• Вступ

• Соціально-економічна політика

• Міжнародна політика

• Національно-культурна політика

ВСТУП Якщо подивитися об’єктивним поглядом на новітню історію України, можна побачити, що політичні й економічні еліти поводяться стосовно власного народу як колонізатори в скореній країні. Нас грабують під гаслами руху до загального благоденства; віднімають національні багатства під гаслами швидкого «економічного чуда»; перетворюють у заручників декількох центрів влади під гаслами твердження свободи й демократії. За сукупним національним багатством на душу населення Україна входить у першу двадцятку країн миру, а за критерієм його справедливого розподілу — перебуває на одному з останніх місць у світі Спроби змінити існуючий0 стан речей ні до чого не приводять: лідери й команди міняються, а обман і грабіж народу триває в наростаючих масштабах. Масові протестні рухи очолюють представники тих же визискувачів, що тимчасово опинилися поза владою. Їхній головний трамплін у владу — міф про швидкий прихід гарних політиків, які виженуть поганих і будуть думати про народне благо. Поки міф буде працювати, положення буде погіршуватися й народ втратить навіть найменший шанс на гідне майбутнє. Політична партія «Союз Лівих Сил» Політична партія «Союз Лівих Сил» — організація патріотично налаштованих громадян України, які стоять на позиціях поліпшення зовнішньої, соціально-економічної й національно-культурної політики. Партія націлена на побудову в Україні високоефективного й справедливого суспільства сучасного типу через механізми народовладдя. Партія виступає за соціальну спрямованість розвитку суспільства, забезпечення рівності прав громадян усіх національностей, формування в кожного громадянина відчуття особистої відповідальності за стан справ у державі. Партія виступає за наповнення реальним змістом статті 3 Конституції України, яка говорить: «Людина, її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і воль людини є головним обов’язком держави.» Кожна подію й державну дію ми будемо оцінювати, спираючись на ці критерії. Програма партії передбачає розвиток України як народної, соціальної держави, у якій:

• — Практично реалізуються принципи соціальної справедливості (тобто справедливості економічної, яка враховує інтереси конкретної людини, і справедливості національно-культурної, яка виключає дискримінацію за національно-культурною ознакою);
• — Забезпечуються пріоритети інтересів громадянина над інтересами окремих груп (промислово-фінансових, політичних, а також зовнішніх центрів впливу).

НАША ГОЛОВНА МЕТА Наша головна мета як єдність чотирьох складових:

• — мирний розвиток, як усередині країни, так і на міжнародній арені;
• — справедливий розподіл благ, як створених раніше, так і вироблених сьогодні;
• — реальне економічне й політичне народовладдя;
• — розширення прав і свобод громадян.

НАШЕ ЗАВДАННЯ — побудувати державу, у якій народ України з об’єкта політичної й економічної експлуатації перетвориться в самостійну силу, яка визначає всі суспільні процеси заради інтересів кожного. НАША ПОЛІТИЧНА ОПОРА — інтереси тих десятків мільйонів громадян, які ні до політичної ні до економічної псевдоеліти не відносяться й відчувають на собі всю кричущу несправедливість її безроздільного панування. НАША ПРОГРАМА — це стратегія побудови успішного й справедливого суспільства з опорою на кращі досягнення світової політичної думки й на пряму масову дію народу України в ім’я власних життєвих інтересів. НАЙВАЖЛИВІШОЮ УМОВОЮ ПОБУДОВИ НАРОДНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ є демонтаж існуючої кланово-олігархічної системи управління суспільством, її заміна механізмами реального народовладдя й активний захист інтересів громадян. Основні поняття Ліберальний (дикий) капіталізм і сучасний демократичний соціалізм Капітал — тобто власність, що приносить дохід — могутня творча сила суспільства, але саме завдяки своїй могутності потребує найсуворішого контролю з боку суспільства й держави. Насамперед — суспільства, тому що держава (як система інститутів влади) також потребує постійного й дієвого суспільного контролю. Сучасний демократичний соціалізм ми розуміємо як подолання домінування капіталу в суспільстві, як повну демократизацію й соціалізацію системи розпорядження власністю. Без подолання домінування в суспільстві ліберальних капіталістичних відносин неможливі ні збереження миру, ні сталий розвиток, ні суспільна безпека. Прийнявши таку основну ідею, що чітко розділяє ліві політичні сили від олігархічних, що виступають під різними прапорами, ми цілком упевнені в підтримці мільйонами наших громадян. Така підтримка дозволить радикально змінити шлях розвитку України від, фактично вже створеної, олігархічної диктатури убік сучасного соціально орієнтованого суспільства.  Соціально відповідальна власність Власність, незалежно від її форми й походження повинна бути соціально відповідальною. У випадку, якщо власність перестає відповідати критерію соціальної відповідальності, суспільство зобов’язане на це відреагувати й повинно мати на це право. Відповідальність наступає на етапі не володіння, а на етапі використання власності. Як тільки власник починає використовувати власність на шкоду суспільству (ховаючись від податків, знищуючи навколишнє середовище, ігноруючи соціальну сферу, порушуючи техніку безпеки й права людей найманої праці та ін.), суспільство повинне виправити положення, включаючи використання механізму націоналізації.                                   СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА Мета соціально-економічної політики — благополучна людина, що одержує справедливу частку від загального доходу підприємства, міста, країни.                                       Стратегічний курс: НАРОДОВЛАДДЯ Мета — максимально наблизити інструменти влади до джерела влади — громадянина. Створити дієві механізми контролю над владою всіх рівнів. Законодавчо забезпечити контрольні функції для громадських організацій. Необхідно перерозподілити значну частину юридичних повноважень, а також більшу частину фінансового й матеріального ресурсу країни із загальнодержавного рівня на рівень територіальних громад міст, селищ і сел. Досягти економічної самодостатності територіальних громад. Значну частину коштів місцевих бюджетів, у свою чергу, перерозподіляти через органи самоорганізації населення. Програмні норми:

1. Вибори до органів влади територіальних громад проводити винятково за мажоритарною системою.

2. Вибори до Верховної Ради здійснювати по системі, що поєднує в собі переваги пропорційної й мажоритарної систем.

При реалізації цієї норми враховувати сучасний досвід країн Західної Європи.

3. Забезпечити дієвий контроль над владою через механізми виборності й підзвітності.

Реальна демократія вимагає не тільки того, щоб уся влада походила від народу, але й щоб ті, кому вона довірена, залишалися в постійній залежності від народу, під його постійним, дієвим і компетентним контролем. Створити механізми реальної підзвітності. Увести виборність суддів народом, а також виборність начальника муніципальної міліції. Надавати підтримку всім видам суспільних ініціатив, спрямованих на контроль над владою всіх рівнів.

4. Увести повсюдність місцевого самоврядування.

Повсюдність місцевого самоврядування — спосіб організації влади, відповідний до практики закордонних країн, у першу чергу європейських. Місцеве самоврядування на низовому рівні здійснюється не тільки в межах територіальних громад міст, селищ і сіл, але й включає прилеглу територію. Більшу частину платежів із прилеглих до населених пунктів територій (плата за землю, плата за використані природних ресурсів і надр, податок на прибуток підприємств, які перебувають на цих територіях та ін.) направити в місцеві бюджети. У цьому випадку грошей вистачить на вирішення всіх нагальних проблем життєзабезпечення людей і забезпечить сталий розвиток кожного міста, селища й села.

5. Перейти до чітко розмежованого формування загальнодержавного й місцевих бюджетів.

Формування бюджетів державного й місцевих або «зверху», або «знизу» має свої недоліки. Чітко законодавчо розмежувати державні й місцеві податки. Це відповідає практиці передових демократичних країн.

6. Ліквідувати економічну дискримінацію громадян за ознакою місця проживання, пов’язану з розподілом населених пунктів за значенням (обласного, районного).

При існуючому розподілі дотації з держбюджету на одного жителя мають різну величину, що порушує принцип справедливості.

7. Змінити спосіб формування районних і обласних рад і їх бюджетів.

Відмовитися від виборності районних і обласних рад. І районні й обласні ради повинні складатися із всенародно обраних мерів міст, селищ і сіл відповідних територій. Бюджети районних і обласних рад формувати «знизу» — від територіальних громад, залежно від наявності спільних завдань. Тільки так може бути реалізована на практиці нині чинна норма Конституції про те, що «Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні заради.» Ст. 140 Конституції України.

8. Добитися прийняття ряду законів, що розширюють права територіальних громад:

Про громадський контроль, про місцевий референдум, про державну підтримку депресивних територіальних громад, про козацтво й ін.

9. Ініціювати й очолити рух за втілення в життя норм закону про органи самоорганізації населення.

Закон про місцеве самоврядування передбачає право місцевих рад передавати частина своїх повноважень органам самоорганізації населення з фінансово-матеріальним забезпеченням для здійснення цих повноважень. Зараз ця норма не виконується.

10. Розділити бізнес і адміністративну владу.

Кожний чиновник повинен щорічно підтверджувати своє право займати державну посаду, якщо продемонструє відповідність величини свого добробуту (грошей і майна), а також добробуту своєї родички підтвердженим законним доходам. Ми виступаємо за суспільний контроль над доходами чиновників і членів їх родин не як одноразову акцію, а як спосіб формування й діяльності владної вертикалі.  Стратегічний курс: ВІДНОВИТИ СУВЕРЕНІТЕТ НАРОДУ НАД КЛЮЧОВИМИ ОБ’ЄКТАМИ ВЛАСНОСТІ ЯК ОСНОВИ НЕЗАЛЕЖНОГО РОЗВИТКУ Програмні норми:

1. Не допустити приватизації стратегічних підприємств, надр і стратегічної інфраструктури.

2. Здійснити націоналізацію стратегічних бюджетоутворюючих підприємств раніше проданих у приватні руки.

Важка індустрія, велика промисловість, металургійна, машинобудівна, хімічна галузі, паливно-енергетичний комплекс, літако- і ракетобудування, морські торговельні порти, залізничні колії, об’єкти атомної й теплової енергетики, нефте- і газопроводи повинні перебувати у власності держави, а також експорт зерна.

3. Повернути у власність територіальних громад підприємства, які поставляють тепло, воду, електроенергію й газ населенню.

Стратегічний курс: СТАТИ ПРЕДСТАВНИКОМ ІНТЕРЕСІВ ЛЮДЕЙ НАЙМАНОЇ ПРАЦІ: ЗАХИСТИТИ ЇХ ВІД СВАВОЛІ РОБОТОДАВЦЯ, ЗДІЙСНЮВАТИ КУРС НА ПОСТІЙНУ СОЦІАЛІЗАЦІЮ ЕКОНОМІКИ ЯК НЕОБХІДНОЇ УМОВИ ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ Й ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ Головні люди країни не чиновники, політики й не представники великого капіталу, а металурги, шахтарі, медики, учителі, учені, працівники сільського господарства й сфери обслуговування, військові, правоохоронці. Ті, хто створює національні багатства України й захищає їх. Програмні норми:

1. Політика справедливих зарплат.

Первинним поштовхом до відновлення будь-якої країни є висока платоспроможність населення. Партія виступає за значне збільшення частини заробітної плати в собівартості продукції й скорочення до співвідношення 5:1 розриву в зарплатах самих високооплачуваних і самих низькооплачуваних працівників у країні. (Норма для сучасної європейської соціальної держави). Уведення системи погодинної оплати праці там, де це в інтересах найманих робітників. Встановити мінімальну зарплату й пенсію не нижче реального прожиткового мінімуму.

2. Політика максимальної зайнятості й захисту праці.

Створення робочих місць (особливо високотехнологічних) — повинно стати одним із ключових пріоритетів влади всіх рівнів. Ми виступаємо за прийняття закону, що забороняє звільняти робітників під час страйків і наймання штрейкбрехерів. Однієї з гарантій дотримання прав найманих робітників є сильні й незалежні від роботодавців і політичних партій профспілки. Партія буде підтримувати створення й діяльність таких профспілок. Конституційно закріпити законодавчу ініціативу профспілок.

3. Наповнити реальним змістом положення Конституції України про гарантії дотримання невід’ємних громадянських прав.

Кожний громадянин, який працює на Україну або захищає її повинен мати практичну можливість реалізувати своє право на: — житло; — освіту (у тому числі безкоштовну); — роботу; — забезпечену старість; — захист материнства й дитинства; — доступне (у тому числі безкоштовне) медичне обслуговування.

4. Справедлива пенсійна політика.

Старість повинна бути захищена й соціально гарантована. Ми пропонуємо спеціальну політику держави й місцевої влади відносно пенсіонерів. Вона заснована на положеннях міжнародної Хартії, що захищає інтереси людей похилого віку, на законі й на моральному боргу перед тими, хто створював країну й захищав наше життя. Ми розцінюємо постійне зростання розміру пенсій не як суспільний тягар, а як необхідний елемент соціалізації суспільства й один з дієвих механізмів розвитку внутрішнього ринку. Нова справедлива політика пенсійного забезпечення гарантує людям похилого віку гідний спосіб життя, можливості застосування своїх сил і здібностей на благо свого народу. Стратегічний курс: ЕФЕКТИВНА, СПРАВЕДЛИВА Й СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ НА СЕЛІ Ми виступаємо за всебічний розвиток сільських територіальних громад і сільськогосподарського виробництва різних форм власності, встановлення справедливих відносин на селі. Українське село й люди, які живуть і працюють на землі, — історичний фундамент українського народу, який більшу частину своєї історії розвивався як землеробський. Програма відродження українського села на основі партнерських взаємин селян, сільської громади й держави

1. Економічно успішні господарства повинні розбудовуватися як самостійні суб’єкти господарювання.

2. У всіх сільських територіальних громадах, де склалася економічно несприятлива ситуація, — повинні бути створені державно-селянські господарства на правах пайової власності (селяни входять у них своїми земельними паями й іншим майном селянського двору), а держава — у формі поставки техніки, добрив, пально-мастильних матеріалів і структур, що обслуговують АПК.

Керівництво господарствами, що знову утворювалися, здійснюється сторонами залежно від частки майна. Спочатку управлінську функцію, як правило, будуть здійснювати представники держави, а контрольну — селяни, які залишаються власниками землі.

3. Усі члени державно-селянських господарств, що знову утворювалися, повинні бути забезпечені роботою або, на вибір, одержувати компенсації, як від держави, так і від цих сільськогосподарських підприємств у випадку неможливості працевлаштування.

4. Доходи селян законодавчо повинні бути прирівняні до доходів у сфері промислового виробництва. Відмінність у доходах повинне компенсуватися через державний бюджет, через політику закупівельних цін, а також шляхом соціальних виплат.

5. Сільські пенсіонери й сільська інтелігенція повинні бути зрівняні в правах власності й управлінні в новоутворених підприємствах із селянами-пайовиками за рахунок державної частки й дотацій.

6. Держава повинна забезпечити довгострокове державне замовлення на сільськогосподарську продукцію, а також захист ринку сільгосппродукції від демпінгу й контрабанди.

7. Земля не може продаватися іноземцям або вилучатися із сільськогосподарського обігу без згоди державних органів і сільської громади (і не в особі її керівництва, а всіх членів громади через механізми народовладдя).

8. Право й порядок продажу паїв, їх передача в спадщину повинні регулюватися спеціальними законами з суворим збереженням процедури й черговості прав на право володіння й користування землею (першочергове право — члени сільської громади, потім — територіальна громада, потім — держава).

9. Першочерговим правом викупу землі в нинішніх власників повинні користуватися територіальні громади, потім — спеціально створений державний Земельний банк.

У такий спосіб буде створений потужний суспільний земельний фонд і отриманий додатковий і реальний механізм у питаннях регулювання землекористування й володіння землею.

10. Окрема програма державної підтримки повинна бути здійснена щодо фермерських господарств.

З метою відродження сільськогосподарських традицій необхідно передбачити підтримку козацьких селянських господарств, включаючи козацькі господарства зі своєю самобутньою формою організації виробництва, життя й побуту.

11. У новій політиці повинна зрости наглядова роль держави й територіальної громади за дотриманням законодавства в сфері землекористування й виробництва сільськогосподарської продукції.

Уведення європейського принципу повсюдності місцевого самоврядування (коли значно розширюється територія юридичної відповідальності територіальних громад) дає можливість територіальним громадам контролювати використання всіх земель сільськогосподарського призначення на всій території країни й одержувати з них рентні платежі (що вирішує проблему наповнення місцевих бюджетів).

12. Політика держави повинна бути спрямована на забезпечення на селі загальнодержавного соціального стандарту життя людину.

У сільських громадах, які не можуть цього зробити самотужки, — це проведення за рахунок держави природозахисних і природовідновлювальних заходів, створення можливостей одержання якісної освіти, забезпечення доступу до медичного обслуговування (збереження лікарень і медичних пунктів, впровадження новітніх медичних технологій), сприяння розвитку культури й духовності. Хоча життя на селі має свої особливості, які збережуться на довгі роки, соціальні стандарти життя повинні вирівнюватися стосовно загальнодержавних. У світі ( зокрема в країнах Європейського Союзу, є великий позитивний досвід такого вирівнювання). Стратегічний курс: ВІДНОВИТИ ЗРУЙНОВАНУ В УКРАЇНІ СИСТЕМУ ПРАВА Й СТВОРИТИ СИСТЕМУ ТОТАЛЬНОГО СУСПІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ НАД ВЛАДОЮ Тільки право дає можливість захистити громадянина від «права сили». Програмні норми:

1. Увести чіткі критерії ефективності управлінні всіх рівнів.

Головний критерій ефективності управління будь-якого рівня — якість Середовища розвитку міст, селищ і сіл, а також країни в цілому.

2. Сприяти переходу до системи виборності суддів, їх звітності перед народом, а також створенню інформаційних систем, що роблять усі етапи судового процесу відкритими й доступними для громадськості.

3. Створити дієву систему громадського контролю над правоохоронними органами й у збройних силах.

Стратегічний курс ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ГРОМАДЯН Програмні норми:

1. Створити дієву систему контролю за зброєю, що перебуває у населення.

2. Прийняти законодавство щодо громадських збройних формувань.

3. Розширити право громадян за захист свого житла від кримінальних проявів.

 Стратегічний курс: ПОБУДОВА СУЧАСНОЇ АРМІЇ Програмні норми:

1. Розбудовувати Збройні сили відповідно до нової військової доктрини, яка враховує всі політичні й економічні реалії України.

2. Перейти до сучасної професійної високотехнологічної армії.

3. Забезпечити належний соціальний захист військовослужбовців і членів їх родин.

4. Військово-промисловий комплекс повинен стати локомотивом технологічного відновлення економіки на сучасній інноваційній основі.

Стратегічний курс: ЭКОЛОГИЗАЦИЯ ВСІХ СТОРІН ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. Програмні норми:

1. Проводити на всіх рівнях постійну й дієву політику охорони навколишнього середовища й природо відновлення.

2. Здійснювати дієвий екологічний контроль якості продуктів харчування.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА Мета міжнародної політики — подолання блокового протистояння на нашому континенті. Створення нової загальноєвропейської системи колективної безпеки. Україна повинна стати ініціатором і самим активним учасником становлення нового світового порядку. Наше завдання — стати активним учасником створення нового простору безпеки й співробітництва від «океану до океану», що включає Росію й країни Євросоюзу — з Україною в його географічному центрі. Так ми одержуємо всі переваги, які тільки можливі в сучасному світі. При цьому роль України в побудові нової системи безпеки й співробітництва на просторі Північної Євразії може бути визначальною. Програма дій Української держави У політичній сфері:

1. Повернутися до зовнішньої політики багатовекторності.
2. Стати політичним центром усіляких інтеграційних ініціатив. Зокрема, виступити із пропозицією:

— проведення міжнародної конференції по новому формату співробітництва «Гельсінкі — 2»; — створення наднаціональних політичних і військових структур та ін. В економічній сфері: — створити й реалізувати всеохоплюючу програму економічної кооперації в Євразії; — здійснювати економічну політику, виходячи їх розуміння того, що перехід до нової стратегії для України є єдиним порятунком від економічної деградації. — законодавчо закріпити норму державної власності в 51% у підприємствах країни, 49% акцій яких можуть бути продані стратегічним інвесторам із Заходу й Сходу для створення економічної основи «Мосту співробітництва в Євразії». Перехід до нової політики зможе забезпечити сталий розвиток країни на багато десятиліть і узгодити інтереси всіх груп і класів українського суспільства. Це може стати основою нашої національної (загальнонародної) ідеї. Створивши «Міст співробітництва в Євразії», ми не тільки забезпечимо нашій країні благополуччя й безпеку назавжди, але й усунемо геополітичну причину збройних конфліктів і культурних протиріч усередині України. У внутрішній політиці: Увести інститут подвійного громадянства Ми виступаємо за введення інституту подвійного громадянства, тому що це суттєво розширює права й свободи громадян України, зміцнює людські зв’язки й співробітництво між країнами й народами. Така ініціатива відповідає духу української Конституції й опирається на світову і європейську практику. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА Мета національно-культурної політики — міцний громадянський мир у країні. Стратегічний курс: РІЗНІ — РІВНІ — РІДНІ Ми пропонуємо стратегію відновлення громадянського миру в Україні на підставі сучасних цінностей, які виробило цивілізоване людство. Ця стратегія не припускає ніякої війни, не проголошує ніякого реваншу й прийнятна для безконфліктного розвитку України. Наше бачення внутрішньої політики в сфері міжетнічних відносин опирається на пропоновану «Союзом Лівих Сил» стратегію трьох «Р» (Різні — Рівні — Рідні). Програмні норми:

1. Протидія всім видам ідеологій, що сіють міжнаціональну, міжконфесійну ворожнечу. Активно протидіяти всім формам дискримінації громадян за їхні національно-культурні, зокрема мовні уподобання.

2. Підтримка культурного розмаїття як найціннішого духовного надбання сучасного суспільства.

Ми виступаємо за вільний розвиток і підтримку культурних традицій усіх народів, що проживають на території України. Для реалізації цього невід’ємного права ми будемо сприяти розширенню культурної самостійності й самобутності територіальних громад, де компактно проживають представники національних меншин. Місцеві ради повинні одержати суттєво більше прав у визначенні національно-культурної політики в межах територій їхньої юрисдикції.