НАК «Нафтогаз України» рапортує про зниження у грудні 2019 року ціни на газ на 12,7 %, до 5132 грн із ПДВ за тисячу кубів, для потреб населення та інших споживачів, що отримують газ на регульованих умовах (ПСО). «Союз Лівих Сил» продовжує переконувати в провальній тарифній політиці тепер уже нинішньої влади і пояснює, чому це здешевлення має зворотний і дуже небезпечний бік медалі.
Так, річ у тім, що наразі спостерігаєтьсяісторичне падіння ціни на газ на європейських біржах – у третьому кварталі середня ціна реалізації тисячі кубометрів російського газу становила $ 169,8. Користуючись цим, влада в Україні тимчасово спекулюватиме на темі зниження тарифів, приписуючи лаври собі: начебто Зеленський та його команда знижує ціни на енергоносії, хоча вони не мають до цього жодного стосунку.
Якщо порівнювати з другим кварталом ($ 205,1), російський газ подешевшав на 18 %, а в річному вираженні – на 32 %. Настільки низьких цін на газ у Європі не було з 2004 року. Пропозиції по газу на світовому ринку перевищують попит, але Катар і США нарощують потужності, тому блакитне паливо в ЄС так стрімко й дешевшає.
На найбільшому газовому хабі – TTF у Нідерландах – вартість газу за рік впала на 57 % і ледь перевищує $ 110–120 за тис. кубометрів.
Для населення України на сьогодні це, звісно, непогано, бо влада не має бажання прив’язувати ціни на газ до власного видобутку, а тому таке падіння на світових ринках, можливо, тимчасово обмежить зростання тарифів в Україні.
Проте ця ситуація має і зворотний бік медалі: користуючись таким тимчасовим зниженням цін, Уряд, який язик не повертається назвати українським, повністю скасує державне регулювання та контроль цін на газ, електричну енергію й інші послуги. Крім того, буде зменшено соціальний захист у сфері житлово-комунальних послуг.
Ось тільки проблема в тому, що біржові коливання, особливо якщо це стосується природних ресурсів, не відбуваються лише в один бік, і після кожного падіння неминуче починається ще більше зростання.
Коли вартість блакитного палива на світових ринках піде вверх, то це одразу ж торкнеться й вітчизняних тарифів. Сьогодні ми спостерігаємо тимчасове падіння на 12 %, а далі може трапитися збільшення цін на 100 % і більше, і жодних обмежень цьому процесові влада не встановить, як і не передбачить соціального захисту від нього.
«Союз Лівих Сил» переконаний і наполягатиме, що найбільш вдалою, безпечною і стабільною є модель прив’язки тарифів до обсягів газу власного видобутку і фактичних витрат на його видобуток і транспортування. За такого підходу тарифи були б стабільними, прогнозованими й контрольованими. А головне, завдяки йому вони б гарантовано зменшилися – не на 12 % на 1 місяць, а на 50 %, причому на тривалий період.
Прив’язка ж тарифів для населення до біржових цін – це гра в рулетку, за якої сьогодні ми виграємо $ 10, а завтра програємо $ 100. Виграє завжди казино («Нафтогаз» і монополісти), а гравці (споживачі) у будь-якому випадку програють, тим паче, що, на відміну від казино, з цієї гри люди не можуть своєчасно вийти.