Україна не встигне отримати остаточне рішення від Міжнародного валютного фонду до кінця 2019 року, але може ще в грудні підписати Меморандум про подальшу співпрацю, – таку інформацію поширюють у владних колах.

«Союз Лівих Сил» переконаний, що в бюджетно-борговій сфері спостерігаються тривожні тенденції, які вказують на хиткий характер боргової політики та ймовірність її руйнування при першій нестабільності на світових фінансових ринках. Розуміючи майбутні проблеми з платоспроможністю України, керівництво Фонду планує згорнути всі кредитні програми, а влада активно готує країну до продажу з великим дисконтом.

За останні півроку новому Уряду, як і його попередникам, не вдалося домовитися про нову програму співпраці з МВФ. За даними ЗМІ, попереднього разу підписання програми зірвалося через жорстку позицію Фонду з двох питань: Україна має гарантувати, що «Приватбанк» повертати колишнім власникам не будуть, а також, що збережеться незалежність НБУ.

МВФ не збирається йти на будь-які поступки. Він очікує змін до ЗУ «Про систему гарантування вкладів» (позиції, зокрема, опосередковано стосуються можливої ренаціоналізації «Приватбанку», а також стягнення боргів із власників інших банків-банкрутів). Рада повинна була розглянути законопроекти ще наприкінці листопада.

Приватизація «Приватбанку» – одна з ключових умов МВФ для продовження співпраці в 2016 році. У стратегії розвитку банківського сектора України, оприлюдненому НБУ, йдеться про те, що «Приватбанк» продадуть тільки міжнародному інвестору (покупця ще не визначили) в 2022 році. Так, критерій для продажу банку – 8,4 млрд грн чистого прибутку. Сумарний дохід для акціонера в період із 2018 по 2022 рр. має становити 81 млрд грн (плюс можливі компенсації, отримані в судах від попередніх власників). Також держава знайде нового приватного власника для «Укргазбанку», закриє частину відділень «Ощадбанку» і продасть 45 % його акцій.

Крім того, в КМУ заявили, що не розглядають можливості повернення «Приватбанку» колишнім власникам. Більш того, з них вимагатимуть 155 млрд грн, які були витрачені при націоналізації.

Під час останнього візиту місія також поскаржилася на земельну реформу, яку не ухвалюють в обіцяному форматі, у результаті чого іноземців до ринку можуть не допустити. Є ризик, що саме державна с/г земля стане основним активом для погашення зобов’язань перед кредитором.

Те, що МВФ не збирався продовжувати програму кредитування України, було відомо ще в жовтні, коли він оприлюднив офіційний прогноз по Україні, де істотно збільшили ефективну ставку обслуговування державного боргу України (гривневого і валютного): 2019 – 6,5 %, у 2020 році – 7,3 %, 2024 – 8,7 %. У майбутньому боргове навантаження на економіку істотно збільшиться, у результаті чого посиляться й дефолтні ризики. Іншими словами, дешевих кредитів Україна в помітних обсягах не отримає. Єдиними інструментами залишаться внутрішні ОВДП під 10–15 % або зовнішні комерційні позики. За даними МВФ, дорожче, ніж в Україні, державний борг обслуговуватиметься тільки в Конго (10,6 %) та Зімбабве (18,8 %).

Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що бачить своїм амбітним планом завершити програму з МВФ в 2023 році, повністю перейшовши на самообслуговування. Тобто, в міністерстві вже розуміють, що нової програми з Фондом не буде – нарощення запозичень хочуть замінити зовнішнім фінансуванням.

На сьогодні очевидно, що Україна є дуже ризиковим позичальником з декількох причин:

– критично низький рівень міжнародних резервів (70 % від нормативу МВФ);

– 4 млрд спекулятивних грошей нерезидентів, вкладених в ОВДП під 15–20 % річних, і не факт, що вони залишаться в країні, якщо прибутковість або ризики істотно зміняться;

– рекордна ставка обслуговування державного боргу – вона побила навіть максимум 1997 року;

– початок 20-річного циклу валютних виплат з реструктуризації Яценюка-Яресько, що вимиє майже 1/2 приросту ВВП понад 4 % на рік та не дозволить країні вийти з боргової ями;

– кумулятивний індекс промислового виробництва з січня впав на 7,4 %, що свідчить про відсутність точок зростання в реальній економіці;

– дефіцит державного бюджету – 57 млрд грн;

– негативний торговий баланс (прогноз – $ 13 млрд).