Міжнародний олімпійський комітет (МОК) прокоментував рішення США про дипломатичний бойкот Олімпіади в Пекіні 2022 року: «Присутність урядовців та дипломатів на Олімпіаді – це суто політичне рішення влади конкретної країни. МОК повністю шанує це право, зберігаючи політичний нейтралітет», – сказав представник МОК.
Раніше стало відомо, що уряд США офіційно оголосив про дипломатичний бойкот Олімпійських ігор у Пекіні. Таке рішення в США пояснили геноцидом і злочинами проти людяності в Сіньцзяні.
Незважаючи на всі старання представників МОК демонструвати свою нейтральність до міжнародної політики, такі масштабні спортивні заходи як «Олімпійські ігри» вже стали своєрідним інструментом тиску найвпливовіших країн світу на своїх головних конкурентів, висуваючи їм певні претензії. І хоч-не-хоч сам МОК втягується у з’ясування стосунків між «сильними світу цього», беручи бік одного з них. Підтвердженням цього є так званий «допінговий скандал», який не дозволив на минулих Олімпіаді-2020 у Токіо збірній РФ виступати на змаганнях під прапором своєї країни.
Сам інститут бойкоту Олімпійських ігор не є новизною і існує ще з часів Холодної війни, коли досяг його пік і «Олімпіаду-80» у Москві бойкотували спортсмени з 64 держав світу. Тоді ж на помсту в 1984 році Олімпіаду в Лос-Анджелесі проігнорував СРСР та країни тодішнього соцтабору. Безумовно, МОК постарався запобігти подібним ситуаціям і було ухвалено рішення, що за пропуск Ігор з політичних мотивів країна може бути відсторонена від Олімпіад на 8 років. Цілком ймовірно, що саме тому керівництво Сполучених Штатів ухвалило рішення про дипломатичний бойкот заходу і відмовилося відправляти до Пекіна американських чиновників, дипломатів, обмежившись лише відправкою спортивної збірної.
Офіційною версією такого рішення президента Байдена є «недотримання прав людини в Китаї», зокрема утиск мусульман у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР. Ця тема останні кілька років досить часто піднімається з боку Вашингтона. Безумовно, за такою благородною ідеєю стоїть зовсім інша мета, яку правильно озвучило видання The New York Times, назвавши бойкот «одною з найприлюдніших образ від президента Байдена щодо Пекіна», а саме: подати сигнал своїм країнам-партнерам підтримати цю ідею і також продемонструвати китайському керівництву своє ставлення відмовившись від відправлення чиновників на Олімпіаду. І таким чином чинити тиск, заробити додаткові «бонуси» у протистоянні зі своїм найголовнішим наразі конкурентом. Треба зізнатися, що споконвічні сателіти Сполучених Штатів, швидше за все, виступлять із підтримкою і також оголосять дипломатичний бойкот КНР. Про це заявляють Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія, Литва, незважаючи на те, що олімпійські комітети цих країн відмовилися від такої ідеї.
Однак, крім зовнішньополітичних бонусів, які президент Байден і його Адміністрація передбачають отримати від ситуації, що склалася з китайською Олімпіадою, така жорстка позиція щодо Китаю допомагає йому боротися з його внутрішніми опонентами і тим самим підняти свій політичний рейтинг, який останнім часом впав до 36 %. . Це найгірший показник у порівнянні з його попередником.
Безумовно, керівництво КНР намагатиметься зробити все, щоб «свято» не було зіпсоване, і шукатиме підтримки у своїх партнерів. Зокрема, РФ вже засудило рішення Вашингтона і закликало не змішувати спорт із політикою, що дає можливість лавірувати у протистоянні двох наддержав, отримуючи свої пільги.
Експертний центр СЛС