Залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби України на 1 січня 2022 року склав 15,672 млрд грн, що на 18 млрд грн, або на 53 %, менше за показник минулого місяця (33,701 млрд грн).

Залишок коштів на єдиному рахунку Держказначейства на 1 січня 2020 року склав 17,547 млрд грн, що в 3 рази менше за показник місяцем раніше, але при цьому в 1,8 разу більше за показник на початок 2019 року. Ті ж показники на 1 листопада 2020 року склали 15,1 млрд грн, що на 28,8 % менше за показник місяцем раніше (21,3 млрд грн).

Нагадаємо, що раніше повідомлялося про те, що глава Держказначейства Тетяна Слюз блокує платежі Міністерства оборони та МОЗ. Вона розробила сумнівну схему, через яку без грошей залишилися Міністерство оборони, МОЗ та аграрний бізнес.

Слід зазначити, що обсяг коштів у єдиному казначейському рахунку постійно змінюється. Він збільшується при надходженні податків та інших обов’язкових платежів до державного та місцевого бюджетів та знижується при пікових навантаженнях за видатками. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, а також державних фондів. Залишки на єдиному казначейському рахунку — це фінансування, яке (теоретично) може отримати вся бюджетна (тобто фінансована з держбюджету) сфера України на початок звітного місяця.

Станом на 01.01.2021 залишки на єдиному казначейському рахунку становили 15,6 млрд грн ($577 млн). На початок грудня 2021 року залишок коштів на ЄКР склав 33,7 млрд грн ($1,2 млрд). Тобто за місяць залишки на єдиному казначейському рахунку знизилися на 18,1 млрд. грн., або на 53,5%.

За даними Держказначейства, за підсумками грудня до держбюджету мобілізовано 140,1 млрд грн (податкові надходження – 49,6 млрд грн; митні надходження – 45,4 млрд грн; надходження бюджетних організацій – 9,1 млрд грн), що на 18,1 млрд грн, або на 11,4 %, менше від встановленого Мінфіном плану. Таким чином, зменшення коштів на ЄКР свідчить про низьке адміністрування бюджетних доходів, що може вплинути на нестачу фінансування майбутніх бюджетних програм. Окрім їх фінансування, кошти ЄКР спрямовуються на покриття тимчасових касових розривів із виплати пенсій Пенсійного фонду та поточних платежів місцевих бюджетів. Станом на 01.01.2021 залишок непогашених позичок з початку року збільшився на 62 млрд грн та має тенденцію до подальшого збільшення. Крім того, заборгованість місцевих бюджетів перед казначейством на покриття тимчасових касових розривів становить 2,7 млрд. грн.

Таким чином здійснення державних розрахунків у повному обсязі проводиться сьогодні за рахунок позикових інструментів, внаслідок чого збільшується боргове навантаження на бюджет. Головною проблемою у сфері управління державним боргом в Україні є те, що воно підпорядковується вирішенню короткострокових завдань бюджетної політики та не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень щодо обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структурі боргових виплат у майбутніх періодах Тому сьогоднішня боргова політика держави є вкрай неефективною, що суттєво збільшує боргове навантаження на економіку.

Експертно-аналітичний центр партії «Союз Лівих Сил» («За новий соціалізм»)