Фінляндія зберігає за собою можливість подання заявки на вступ до НАТО. Про це прем’єр-міністр країни Санна Марін оголосила у новорічному зверненні до громадян, повідомляє місцевий телеканал Yle. Марін також наголосила, що Фінляндія активізує оборонну співпрацю з Євросоюзом.
Президент Фінляндії Саулі Ніїністе у новорічному зверненні також згадував про вступ до НАТО. Він заявив, що країна готова підтримувати зусилля щодо продовження діалогу з Росією. Політику Фінляндії у сфері зовнішньої та внутрішньої безпеки Нііністе назвав стабільною і заявив, що країна залишає за собою можливість вступу до НАТО, «якщо вирішить так само».
Необхідно зазначити, що заяви фінського керівництва про можливий швидкий вступ країни до військового блоку з’являлися і раніше, причому, як тільки західні ЗМІ починали стертись про швидкий напад РФ на Україну чи країни Балтії, ця риторика з Гельсінкі посилилася.
Співпраця Фінляндії разом із Швецією з Альянсом відбувається за формулою «30+2»; воно здійснюється в рамках Партнерства з розширеними можливостями НАТО. Фактично парна співпраця Фінляндії та Швеції з НАТО йде без взаємних гарантій безпеки. Як і Фінляндія, Швеція не є членом будь-якого військового союзу, але військова зв’язка Фінляндія-Швеція є додатковим військовим ресурсом для НАТО. У своїх відносинах із НАТО Фінляндія зберігає «національний простір для маневру». Свобода вибору – невід’ємна частина зовнішньої політики Фінляндії, а також політики у сфері її безпеки та оборони.
Однак, незважаючи на національний орієнтир нейтралітету, в останні роки Суомі стала все тісніше співпрацювати зі Штатами та Північноатлантичним альянсом – насамперед у питаннях участі у військових навчаннях, що проводяться спільно з країнами-членами західного військового блоку, у тому числі на своїй території. Ці вчення носять «оборонний характер», але мають лише відображення потенційної агресії з боку найбільшого сусіда Фінляндії – РФ. У той же час, фінська територія і, відповідно, акваторія Балтійського моря, що їй належить, перетворилися на полігон для натовських сил з відпрацювання варіантів нейтралізації російського військового контингенту, розташованого в Калінінградській області, який став своєрідним укріпленим форпостом у тилу противника. Фінляндія також поглиблює співпрацю зі Швецією у питаннях оборони та бере участь у Європейській ініціативі військового втручання E12, створеної Францією. Крім того, Фінляндія підписала з Америкою двосторонній договір про співпрацю у сфері оборони. Всі ці проекти співпраці свідчать, що вона відносить себе до Заходу, зокрема й у військових питаннях.
Все це не може не відбиватися на взаєминах Гельсінкі з Москвою, адже між країнами – загальний кордон довжиною понад 1200 км. Можна сказати, що це стосунки стали натягнутими. І, якщо РФ завжди вважала Швецію неформальним членом НАТО, то Фінляндія, безпосередній сусід Росії, яка дотримувалася дружнього нейтралітету в роки холодної війни, стає явною потенційною загрозою для неї. Вона може отримати велику проблему на прикладі країн Балтії, якщо все ж таки подасть заявку на членство в НАТО. Проте, найімовірніше, про це говорити ще зарано. Так, згідно з соцопитуваннями, близько половини опитаних – 51% – висловилися проти прагнення вступу Фінляндії до НАТО, 24% – за таку перспективу, а ще 24% не змогли дати відповіді.
Тому не варто виключити той факт, що офіційний Гельсінкі все-таки не посилюватиме стосунки з Кремлем. А недавня заява президента та прем’єр-міністра країни про можливість подання заявки до Альянсу, як уже було сказано, – не більше, ніж риторика, спрямована, безумовно, у бік російського керівництва з метою зондування реакції у відповідь. Фінляндія, хоч і не член НАТО, але член Євросоюзу, а отже, і частина колективного Заходу, який напередодні анонсованих зустрічей представників Росії, США, НАТО та ОБСЄ з питань гарантування безпеки намагатиметься розхитувати ситуацію та демонструвати свою перевагу, виграшні позиції на старті цих переговорів.
Експертно-аналітичний центр партії «Союз Лівих Сил» («За новий соціалізм»)