Переговори з питань безпеки між США та Росією заплановані на січень, але місце та точні терміни не визначено, заявила прес-секретар Білого дому Джен Псакі. Вона також сказала, що США не готові погоджуватися з пропозиціями, які стосуються НАТО, але можуть ухвалити інші ініціативи. Вона додала, що на деякі пропозиції Москви Вашингтон погодився б, а на деякі точно немає. «Пропозиції щодо НАТО – гарний приклад», – зазначила пані Псакі.

Протягом цього тижня з Москви та західних столиць звучали заяви, які вселяють то оптимізм, то тривогу. З одного боку, США дали зрозуміти, що готові обговорювати з Росією її вимоги щодо гарантій безпеки, причому у різних форматах: двосторонньому, а також у рамках Ради Росія—НАТО та ОБСЄ. З іншого боку, і у Вашингтоні, і в штаб-квартирі НАТО назвали низку запитів Москви неприйнятними, зокрема, щодо подальшого нерозширення Північноатлантичного альянсу до кордонів РФ, що безпосередньо пов’язане з Україною. Причому Москва буквально наполягає на негайних переговорах, давши зрозуміти, що вічно не чекатиме. Вона пригрозила військовою відповіддю на небажання прислухатися до її застережень, у той час як Білий дім бажає перенести всі зустрічі на січень, виходячи з необхідності провести зустрічі та обговорення зі своїми партнерами по Альянсу. При цьому розмовляти Росія має намір не з НАТО чи ЄС, а виключно на двосторонній основі – з Америкою та окремими європейськими країнами.

Париж і Берлін вже висловили готовність до діалогу з Москвою, і тепер прес-секретар Білого дому також підтвердила таку готовність. Однак не всі країни-члени військового блоку НАТО однозначно підтримують необхідність вести будь-які переговори з Москвою і тим більше виконувати її вимоги. Найбільш вороже налаштовані до РФ Польща та країни Балтії. За підсумками саміту «Люблінського трикутника» Україна, Литва та Польща виступили проти будь-яких форматів переговорів із російською стороною: «Вимоги Росії — це розкол НАТО, послаблення озброєння Східної Європи та зменшення чи обмеження присутності США в Європі…».

Безумовно, це було посил за океан президенту Байдену з надією, що Штати не підуть на поступки Москві і не послаблять підтримку своїх головних васалів у Європі. Проте Білому дому однозначно необхідно буде йти на переговори з Кремлем, оскільки останній аж надто «далеко зайшов» у своїй серйозності і, судячи з усього, зробить жорсткий крок у відповідь у разі його ігнорування. Інакше наступного разу вже ніхто не повірить йому з такими заявами і перестане сприймати всерйоз.

Плюс перекидання військ із російських регіонів під український кордон, утримання цього контингенту поза місцями постійної дислокації у стані бойової готовності – досить дороге задоволення. І доки Москва не побачить позитивних для себе результатів від майбутніх переговорів, відводити війська вона не буде.

Крім того, президент Байден чудово розуміє, що, не пішовши сьогодні на поступки російському колезі, він таким чином закладе свого приймача на посаді президента США вкрай небезпечну для Штатів конфігурацію відносин між Пекіном і Москвою. На сьогоднішній день основні геополітичні гравці та лідируючі військові держави (США, Китай, Росія) перебувають у складному трикутнику взаємин. США перебувають у стані конфронтації з Китаєм та Росією.

Китай і Росія — стратегічні партнери, але не створюють формального союзу, спрямованого проти США та їхніх союзників, хоча Штати посилюють НАТО, щоб протистояти Росії, і одночасно розвивають і зміцнюють свої відносини з країнами Індо-Тихоокеанського регіону на противагу Китаю. Тому Америці важливо не допустити зближення Москви та Пекіна. Вашингтон повністю влаштовує політика Росії щодо утримання рівноваги щодо США, Китаю та їхнього суперництва.

Однак у разі повної відмови від вимог Росії, викладених у проектах угоди та договору безпеки, Штати ризикують втратити цю рівновагу і отримають вже суперництво з Китаєм спільно з РФ. Можна припустити, що переговори Вашингтона та Москви пройдуть після новорічних свят – за результатами мають бути досягнуті певні домовленості, зокрема, про нерозміщення на території Європи ракет середньої та меншої дальності наземного базування, про відмову дислокації на території України військових баз та інфраструктури НАТО, про повному заморозку питання членства Києва в Альянсі (з ініціативи російської сторони).

Еспертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)