2021 стане гіршим роком для світового боргового ринку, починаючи з 1999 року. Про це пише Financial Times.

Агрегований індекс боргових паперів Barclays, до якого входять випуски державних та корпоративних облігацій різних країн, з початку 2021 показує негативну прибутковість – 4,8 %.

Падіння боргового ринку багато в чому було обумовлено двома періодами активного розпродажу держоблігацій, пише FT.

На початку року інвестори скидали довгострокові держоблігації в очікуванні якнайшвидшого відновлення економік після ковидних обмежень та зростання цін (так званий ефект «рефляції»).

Восени інвестори почали розпродувати папери з меншою дюрацією у міру того, як світові центробанки стали давати сигнали про збільшення ключових ставок.

Як зазначає видання, за кілька десятків років ринок облігацій рідко демонстрував таку негативну динаміку. Востаннє це сталося в епоху розквіту доткомів 1999 року, коли індекс Barclays втратив 5,2%.

Головна причина – швидке прискорення інфляції: боргові папери завжди демонструють гостру реакцію зростання цін. Так, світова монетарна влада, реагуючи на СOVID-19, нічого краще не вигадала, крім включення друкарського верстата за аналогією з заходами виходу з попередніх фінансових криз. Фінансові ін’єкції незабезпеченої грошової маси, з одного боку, сприяли відновленню економік, з другого — викликали безпрецедентне зростання цін. Світова економіка не спромоглася без серйозних наслідків переварити такий колосальний обсяг ліквідності. Свою ложку дьогтю сюди додав відкладений через пандемію попит, порушення виробничих ланцюжків та логістика.

Інфляція у всьому світі почала швидко набирати обертів. У США індекс споживчих цін за підсумками листопада зріс на 6,8% рік у рік – це рекордний показник майже за 40 років. Річна інфляція у єврозоні у листопаді прискорилася до рекордних 4,9%. В Україні індекс промислових цін за світовою тенденцією зріс з початку року до +58,1 %.

Міжнародний ринок державних облігацій – це світовий оборот цінних паперів у міжнародній валюті, який регламентується законами емісії жодної з країн. Країни намагаються конкурувати між собою у боротьбі за додаткові фінансові ресурси для своїх економік, встановлюючи ставки доходності, виходячи з параметра ризик/прибуток.

Федеральна резервна система не поспішає реагувати на високу інфляцію, а прибутковість 10-річних держоблігацій США застрягла в районі позначки 1,5%, а дворічних – 0,65%. Прибутковість 10-річних облігацій Німеччини -0,25%, Великобританії – 0,9%.

Для України розміщення держоблігацій є важливим інструментом, завдяки якому сьогодні відбувається фінансування запланованих бюджетних видатків, а також інструмент розрахунків за поточними зобов’язаннями. При цьому цей механізм призводить до макроекономічних дисбалансів у зв’язку з тим, що вітчизняна економіка сьогодні не генерує достатнього обсягу коштів, щоби проводити агресивну боргову політику.

Щоб конкурувати з розвиненими країнами, купон по українських бондах повинен бути привабливішим за конкурентів. НБУ вже почав впроваджувати політику підвищення облікової ставки, яка з 10.12.2021 р. зросла до 9%. Таким чином, середньозважена ставка державних запозичень за ОВДП, яка у листопаді склала 11,48 %, що на 12 базових пунктів вище, ніж у середньому з початку 2021 року продовжуватиме суттєво зростати і за підсумками грудня. Якщо світові центробанки підвищуватимуть свої облікові ставки, тоді НБУ буде змушений також підвищувати доходність, унаслідок чого виросте обслуговування держборгу.

За даними НБУ (станом на 21.12.2021), з початку року Мінфін розмістив ОВДП на суму 341,3 млрд грн, з яких цінні папери в національній валюті склали 257,8 млрд грн, в іноземній валюті – $2,5 млрд і 587 млн. євро.

Отже, основна проблема бюджетної системи є залежністю від позикового капіталу. У свою чергу, сфера управління державним боргом в Україні підпорядковується вирішенню короткострокових завдань бюджетної політики і не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень щодо обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структури боргових виплат майбутніх періодах. У свою чергу піраміда облігацій внутрішньої держпозики завершується, що є серйозною проблемою для влади. Таким чином, Мінфін постає перед гострою проблемою, пов’язаною з поточними виплатами за держборгом та фінансуванням поточного бюджетного дефіциту.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)