Йдеться про райадміністрації Шевченківського, Дніпровського та Дарницького районів.

Відверте протистояння Банкової та київського мера триває вже понад 2 роки. Почалося все зі спроби депутатами від владної партії спеціальним законопроектом «Про столицю» поділити посади мера та голови міськадміністрації Києва, які сьогодні Віталій Кличко поєднує. Сам законопроект мали голосувати у Верховній Раді ще до Нового року, але потім вирішили відкласти через «величезну кількість правок».

Проте, мабуть, тоді Офіс президента взяв паузу і вирішив не йти на ескалацію конфлікту. І ось скандали, пов’язані з обшуками на комунальних підприємствах Києва, зневірені з кінця минулого року, пред’явленнями підозр керівникам структурних підрозділів КМДА та звинуваченнями їх у мільйонних розкраданнях з міського бюджету, знову починають набирати обертів.

Днями Кабінет Міністрів змінив порядок призначення та звільнення голів районних державних адміністрацій у Києві та Севастополі, тим самим позбавивши главу міськадміністрації права подавати на затвердження президенту кандидатів на посаду голів РДА. Ці повноваження передані прем’єр-міністру. Безумовно, це рішення насамперед направлено на адресу Кличка, щоб позбавити його політичної ваги у місті та серйозного важеля впливу на господарську та економічну діяльність столиці.

З цього моменту можна вважати, що Банкова відновила протистояння та перейшла до конкретних дій: зокрема у вівторок, 25 січня, першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Поворознику вручили підозру у справі про позбавлення апарату РНБО земельної ділянки. Наступного дня Кабмін погодив звільнення лояльних до столичного мера глав 3-х столичних районів, продовживши тиск, підігруючи Офісу Президента.

У відповідь Кличко розпочав контрходи, домігшись зустрічі з тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін. Офіційна версія приводу для зустрічі – обговорення можливості захищати Київ силами територіальної оборони та протидія можливої ​​військової агресії РФ, але, найімовірніше, що за цими гарними пишномовними словами криється звичайне бажання чинного мера отримати підтримку та допомогу з боку американських партнерів у конфлікті з Банковою, а також продемонструвати свій зв’язок із американським посольством. Для цього він і підігрує Вашингтону у його наративах про швидкий напад Росії на Україну.

Крім того, на тлі істерії про «напад» РФ Віталій Кличко як голова Асоціації міст України скликає на 28 січня засідання Асоціації для обговорення питань територіальної оборони, на якому, безумовно, планує провести неформальні зустрічі з іншими головами міст та намагатиметься консолідувати навколо себе регіональні політичні. еліти, які явно несимпатизують чинній українській владі.

Безперечно, така самостійність київського мера викликає певне занепокоєння та роздратування в Офісі президента, і та ж ініціатива Кличка щодо організації штабів місцевих загонів територіальної оборони була різко розкритикована Міністерством оборони, яке розцінило цей крок як «політичний піар».

І слід зазначити, що ці хвилювання команди президента Зеленського не є безпідставними, оскільки в особі Кличка вони бачать одного з головних конкурентів на майбутніх президентських виборах. У разі, якщо Банковій не вдасться «вибити» його з крісла міського голови, то мільярдні фінансові потоки, які формуються в Києві та будуть необхідні для Офісу Президента для підготовки до майбутніх виборів, залишаться в розпорядженні опального мера столиці. Але найголовніше – це стратегічна роль міста в умовах політичної нестабільності: історично склалося, що той, хто контролює Київ, контролює всю країну.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)