Протягом 2021 року сума держборгу зросла у гривневому еквіваленті на 119,95 млрд грн (на 4,7%), а у доларовому еквіваленті на $7,69 млрд (на 8,5%).

Станом на 31 грудня 2021 року державний та гарантований державою борг України становив 2 671,83 млрд грн ($97,95 млрд). Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Зазначається, що протягом 2021 року сума держборгу зросла у гривневому еквіваленті на 119,95 млрд грн (на 4,7%), а у доларовому – на $7,69 млрд (на 8,5%).

Так, державний борг України становить 2362,49 млрд грн ($86,61 млрд). Це 88,42% від загальної суми боргу.

Гарантований державою борг України – 309,33 млрд. грн. ($9,54 млрд.), що становить 9,74% від загальної суми боргу.

Зовнішній борг склав 1560,23 млрд грн ($57,20 млрд). Це 58,40% загальної суми боргу.

Внутрішній борг – 1 111,60 млрд грн ($40,75 млрд), що становить 41,60% загальної суми боргу.

Станом на 31.12.2021 рівень загального держборгу України (зокрема гарантований державою борг) становив $86,6 млрд (+$3,64 млрд за підсумками грудня):

– зовнішній держборг – $47,6 млрд (+$2 млрд);

– внутрішній борг – $38,95 млрд (+$1,64 млрд).

Сукупний держборг України (з урахуванням гарантованого боргу) становив $97,95 млрд.

Причина такого різкого зростання держборгу за підсумками грудня 2021 року – залучене пільгове фінансування від МВФ та МБРР та зростання державного внутрішнього боргу. Це рекордні значення номінального держборгу. З моменту приходу до влади Зеленського рівень держборгу в доларовому еквіваленті зріс на 25% ($17,3 млрд): зовнішній борг зріс на 18%; внутрішній – на 32%.

Розміщення ОВДП є важливим для влади інструментом, завдяки якому відбувається фінансування запланованих бюджетних видатків та розрахунків за поточними зобов’язаннями. Покупцями ОВДП виступають переважно банки, яких стимулює політика НБУ щодо видачі дешевих кредитів рефінансування (прихована емісія). Таким чином, замість кредитування економіки банки закачують до бюджету надруковані НБУ гривні.

Фактичні державні запозичення у 2021 році становили 618,1 млрд грн ($23 млрд), або 85,4% від плану. Внутрішні позики (ОВДП) – 388,2 млрд. грн., зовнішні – 204 млрд. грн. Водночас виплати Мінфіну на обслуговування держборгу (виплата відсотків) дорівнювали 150 млрд грн ($5,6 млрд). Основну суму боргу (тіло кредиту) погашено на 441,1 млрд грн ($16,3 млрд), або на 94 % від планових платежів.

Враховуючи, що Україна не змогла забезпечити в повному обсязі планові виплати за держборгом (лише 94%), то збільшення таких виплат у 2022 році до 550 млрд (+100 млрд грн), швидше за все, також не буде забезпечено у повному обсязі.

Так, в Україні знову почали зростати дефолтні ризики – підставою для таких побоювань стало рекордне падіння ставок українських єврооблігацій, відсутність покупців на ОВДП та виведення капіталу нерезидентів із країни. Таким чином, у найближчі кілька місяців Мінфін буде закрито доступ на ринках позикового капіталу. А у разі ескалації військового конфлікту з РФ Україні доведеться запроваджувати обмеження на виплату за зовнішніми та внутрішніми боргами.

Уряд побудував таку модель управління держборгом, коли замість погашення основної суми боргу країна його може тільки нарощувати. На обслуговування державного боргу (виплати відсотків) було спрямовано кожну восьму гривню з доходів бюджету країни.

Внаслідок постійного зростання боргового навантаження Мінфін також підвищив прогноз виплат за держборгом до 2024 року:

2022 року до 438,5 млрд грн ($16 млрд);
у 2023 році до 341 млрд грн ($12,6 млрд);
2024 року до 325,8 млрд грн ($12 млрд).
Більшість боргового портфеля становлять короткострокові борги зі строком погашення від одного року до трьох років. Така особливість показує високу вразливість України до зовнішніх шоків, а короткий термін запозичень не дозволяє чітко прогнозувати управління держборгом.

В умовах нинішніх макроекономічних та геополітичних ризиків Україна може бути позбавлена ​​можливості обслуговувати свої борги. При цьому країна стає заручником зовнішніх інституційних кредиторів (МВФ, ЕБРР), котрі в обмін на позики намагаються формувати зовнішню та внутрішню політику України.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)