У платіжці за опалення кияни можуть побачити додаткові нарахування в разі перерозподілу обсягів споживання за багатоквартирним будинком, коли один із сусідів не передавав відповідні показники лічильника. Про це заявив директор СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін на брифінгу, передає УНІАН.
Лопатін пояснив: якщо з якихось причин споживач щомісяця не передає показники лічильника навіть за відсутності споживання, то нарахування йому відповідно до закону однаково залишаються. Ці обсяги враховуються при розподілі обсягів тепла всередині будинку. Оскільки саме цей обсяг тепла був зафіксований на вході в будинок – відповідно, він розподіляється з урахуванням прогнозованих даних щодо обсягів споживання тих, хто не передає показники.
Насправді основна проблема з розрахунками виникла тоді, коли для спрощення життя монополістам, влада визначила багатоквартирний будинок «колективним споживачем», а загально-будинковий лічильник – основним приладом для розрахунків між монополістом і всіма мешканцями.
Постачальник виставляє рахунок на будинок, а далі мешканці розбираються між собою, як можуть. Усі проблеми, що виникають із кожною окремою квартирою, монополісти перекинули на людей. Ідеальним варіантом у питання справедливості розрахунків є ситуація, коли всі жителі багатоквартирного будинку перебувають в однакових умовах: всі з лічильниками, або всі – без них.
Якщо всі з лічильниками, то кожному нараховують за його споживання, а різницю між загально-будинковим лічильником і сумою індивідуальних, розподіляють на всіх пропорційно до обсягу споживання або площі житла.
Крім того, застосовуються спеціальні коефіцієнти для першого та останнього поверхів (оскільки є втрата тепла через підвал або дах), а також для нежитлового фонду (магазини, кафе, офіси тощо).
Якщо лічильників немає ні в кого, то, відповідно, все, що спожив будинок, розподіляють між усіма, або пропорційно до площі, або відповідно до кількості людей, які проживають у ньому (залежно від послуги).
Основні проблеми виникають тоді, коли частина мешканців будинку має лічильники, а частина – ні. У такій ситуації розподіл може бути вкрай несправедливим стосовно квартир, де немає індивідуальних лічильників.
Для будинків, де частина приміщень не оснащена індивідуальними лічильниками, різниця між загально-будинковим споживанням і сумою всіх індивідуальних лічильників розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних лічильників. Квартири з лічильниками платять за своє споживання, а часто занижують споживання різними пристосуваннями і методами, а квартири без лічильників, крім власного споживання, оплачують всі втрати за увесь будинок. І чим менше квартир без лічильників, тим більш абсурдними та несправедливими є такі нарахування.
Наприклад, у будинку на 100 квартир 99 – із індивідуальним лічильником води, а 1 квартира – без нього (приміром, у ній проживає самотній пенсіонер, у якого немає грошей на лічильник, і споживає він 2–3 куби води на місяць). Із метою економії, оскільки вода дорога, жителі 99 квартир ставлять магніт на свій лічильник і наприкінці місяця здають «0» або занижені показники. Відповідно до законодавства, на цю квартиру без лічильника повісять все споживання за увесь будинок – приблизно 700-1000 кубів. І наприкінці місяця пенсіонеру надійде рахунок за воду в 15 000–20 000 грн, причому, все відповідно до методики буде законно.
Можливо, цей приклад перебільшений і магніти ставитимуть не всі сусіди, а таких пенсіонерів у будинку буде 5 або 10, але навіть рахунок на 1000 грн або 2000 грн при реальному споживанні води на 40–60 грн, є вкрай несправедливим, але законним.
Інший приклад, із реального життя. У місті Полтава жительці багатоповерхівки на 124 квартири, в якій 123 квартири обладнані індивідуальними лічильниками тепла, а 1 квартира затягла процес установки на 2 місяці, виставили рахунок на 13 500 грн, включивши туди всі загально-будинкові втрати тепла.
Оскільки на тепло припадає основна частина всіх платежів за комуналку, «розумні» сусіди, встановивши індивідуальний лічильник тепла, просто вимикають батареї в своїй квартирі, гріючись за рахунок сусідів. Будинок – це цілісна конструкція, що нагрівається повністю, і якщо декілька квартир вимкне опалення, температура у них буде трохи нижчою, але все одно комфортною. Однак споживання тепла в інших квартир збільшиться, як і сума в платіжці і сусідів без індивідуальних лічильників.
Влада не поспішає з вирішенням проблем із нарахуваннями всередині будинку, а тому мешканцям можна порадити шукати можливість і встановлювати індивідуальні лічильники на всі послуги. Тільки в такому випадку вони матимуть рівні умови та справедливі платіжки – інакше на них «вішатимуть» усі втрати та крадіжки по всьому будинку.