Президент Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроект щодо економічного паспорта українця, який передбачає створення Фонду майбутніх поколінь. Про це свідчать дані на веб-сайті Верховної Ради.
Законопроект Зеленського зареєстрували під номером 6394. Його визначено як невідкладний.
Повнолітні українці, які народилися з 1 січня 2019 року, отримають понад 620 тисяч гривень кожен. Державні внески будуть проводитись щорічно на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років.
Після досягнення громадянином України повноліття ці виплати можуть використовуватись на: навчання в Україні; покупку власного житла; переказ коштів на свій рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення; лікування (при досягненні 18-річного віку).
Також глава держави подав на розгляд до парламенту пов’язані з попереднім законопроекти: «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних внесків до системи економічного паспорта», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування коштів Фонду майбутніх поколінь» та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення інтересів учасників Фонду майбутніх поколінь».
Сутність Законопроекту про економічний паспорт полягає у створенні «якогось» Фонду майбутніх поколінь, який виплачуватиме повнолітнім (починаючи з 2019 року народження) кошти у розмірі 620 тис. грн ($23 тис.).
Активи учасників Фонду формуватимуться із внесків із бюджетних коштів, що надійшли від сплати ренти за користування надрами для видобутку корисних копалин, та інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників Фонду. Активи формуватимуться у вигляді грошей на рахунках у банках (не більше 10% вартості активів фонду для недержавних банків), у цінних паперах (тільки у державних облігаціях) та «інших дозволених законодавством» активах.
Важливо, що гроші на руки ніхто не отримає. Їх перераховуватимуть безпосередньо на документально підтверджені цілі, список яких досить обмежений: вища та професійно-технічна освіта в Україні, власне житло чи пенсійні накопичення у недержавному пенсійному фонді.
Фонд наповнюватиметься коштами, одержуваними державою від рентної плати. Відсоток відрахування має зростати протягом 10 років, залежно від виду ренти за використання надр загальнодержавного значення:
— для видобутку корисних копалин: з 35 % у 2023 році до 70 % у 2030 (+5 п. п. щорічно);
— для видобутку нафти, газового концентрату та газу: з 47,5 % у 2023 році до 95 % у 2033 році (+5 в.п. щорічно, а в останній рік – на 2,5 в.п.);
— у межах континентального шельфу або морської економічної зони: з 50 % у 2023 році до 100 % у 2033 році (+5 п.п. щорічно).
Враховуючи задані сприятливі параметри (стабільна валюта, зростання економіки), а також з урахуванням можливих витрат на утримання (не повинні перевищувати 0,5% річної вартості активів) розмір Фонду до 2037 р. становитиме орієнтовно $22,4 млрд.
Виходячи з того, що кількість новонароджених у 2019 р. дорівнює 308,8 тис., до 2037 року (досягнення ними повноліття), їм необхідно виплатити $7,1 млрд ($23 тис., або 620 тис. грн на 2021 рік кожному повнолітньому). Таким чином, з огляду на те, що виплати повнолітнім істотно перевищують надходження, цей Фонд буде повністю спустошений у 2041 році (через 4 роки після початку виплат).
Крім того, з урахуванням середнього щорічного дефіциту бюджету – 3,5%, додаткове вилучення коштів призведе до його збільшення та необхідності додаткового збільшення держборгу. Проте Законом передбачено, що Фонд має право інвестувати лише у державні цінні папери (ОВДП). Розрахунки з обслуговування додаткового бюджетного дефіциту, що виник за рахунок вилучення рентних платежів до 2037 р., становитиме $20,4 млрд (тільки відсотки). Таким чином, держава навмисне збільшує боргове навантаження бюджету та робить залежною бюджетну політику держави від окремо призначених менеджерів Фонду.
Фонди, де акумулюють кошти від видобутку корисних копалин, існують у багатьох країнах світу. Насамперед у провідних експортерах нафти. Проте ці країни мають профіцитні бюджети і можуть собі це дозволити.
Враховуючи, що в країні досі не проведено Пенсійну реформу, а середній розмір пенсії становить 3,95 тис. грн за дефіциту Пенсійного фонду 170 млрд грн створення Фонду майбутніх поколінь із запропонованою моделлю функціонування недоцільно.
Колосальні ризики полягають у гарантіях діяльності даного Фонду. Останні 7 років західні уряди намагаються повністю контролювати політичне та економічне майбутнє країни, запроваджуючи агентів впливу на всі державні установи. Внаслідок цього існує висока ймовірність входження іноземних агентів та представників нинішньої влади у вищий менеджмент Фонду.
Тому можна зробити висновок, що влада намагається створити «залежний квазі-орган», який управлятиме вилученими з держави грошовими коштами та впливатиме на формування у т.ч. політичних процесів у довгостроковій перспективі.
Експертний центр СЛС