Про це пише у facebook глава «Житлового союзу України» Олександр Скубченко. 10 грудня у світі відзначають День прав людини. І сьогодні Олександр закликає звернути увагу на ситуацію в Україні.

Путін порівняв ситуацію на Донбасі з геноцидом, цитує Олександр російського Президента: «Мушу сказати про русофобію як перший крок до геноциду. Те, що зараз відбувається на Донбасі, ми це з вами добре бачимо, знаємо. Це, звісно, ​​дуже нагадує геноцид».

Але ж і повсюдно, на території всієї України, після 2014 року русофобія стала вже державною політикою і виражена в етноциді росіян, наголошує глава «Житлового союзу України».

Що таке етноцид? Це політика знищення національної ідентичності, самосвідомості народу, представленого унікальними традиціями, культурою та мовою. Тобто навмисне руйнування тієї чи іншої культури. Етноцид, на відміну геноциду, заснований не так на знищенні фізичної особи, але в руйнуванні культури людини. ЮНЕСКО визначає цей термін так: етноцид означає, що етнічній групі відмовлено у праві користуватися, розвивати та передавати свою культуру та свою мову, колективно чи індивідуально. Він являє собою крайню форму масового порушення прав людини і, зокрема, права етнічних груп на повагу до їхньої культурної самобутності. Народи, які стали жертвами етноциду, займають підлегле, пригнічене становище стосовно тих, хто їх піддав етноциду.

Хіба не це відбувається у сьогоднішній Україні? Хіба ми всі не поділені на «титульну націю» та безправних решти? Хіба «одна країна – одна нація – одна мова» у багатонаціональній державі – це не етноцид?

Нагадаю, що Україну створив багатонаціональний український народ — громадяни України всіх національностей, як записано у Декларації про державний суверенітет. 30 років тому всі національності були рівними у своїх правах і жили у світі. Але після майдану 2014 року русофобська влада оголосила війну корінною в Україні російській ідентичності — культурі, вірі та мові.

Російська мова на порушення Конституції України зазнала дискримінації, заборонена або обмежена у всіх сферах суспільного життя. Російська культура схильна до цькування, церква — гоніння. Мільйони громадян України вражені у базових правах та піддаються асиміляції. І все це — зі схвалення (чи під керівництвом?) західного «цивілізованого світу». Але хто і коли в Україні за це понесе кримінальну відповідальність?

Олександр Скубченко