Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс розглядає можливість створення тристороннього союзу між Британією, Польщею та Україною. Інформацію про це розмістила Рада з геостратегії Великобританії у своєму Twitter. Інформацію про роботу над створенням потрійного союзу підтвердила сама Ліз Трасс під час сьогоднішнього виступу в Інституті Лоуї, про що поінформував офіційний сайт уряду Великобританії.
Останнім часом все частіше стала з’являтися інформація про активізацію уряду Великої Британії в українському питанні, зокрема, постачання англійського озброєння Україні, приїзд до Києва глави британського МЗС, можливе розміщення британських військовослужбовців на українській території, все це пояснюється підтримкою та допомогою України в «неминучій». агресії із боку РФ. І ось днями сама міністр Ліз Трасс заявила, що розглядається можливість появи потрійного союзу Великої Британії, Польщі та України. В опублікованому твіттері вже представлена карта, на якій сформовано потрійну вісь між Лондоном, Варшавою та Києвом, а як «ворожі території» позначені Російська Федерація та Білорусь. З ініціативи самої Ліз Трасс проектом створення цього альянсу займається Рада з геостратегії – “це незалежна некомерційна організація, розташована у Вестмінстері, прагне просувати сильну Великобританію, тісно співпрацюючи з союзниками та партнерами”.
Бажання офіційного Лондона більш поглиблено вникнути у проблеми Східної Європи і бути в авангарді країн, що впливають на питання європейської безпеки, цілком зрозумілі. Після Брекситу позиції Британії в Євросоюзі помітно ослабли, Берлін і Париж повністю перехопили ініціативу, витиснувши її та перевівши у другорозрядні країни на європейській арені, думки яких мало цікаві для інших. Безумовно, це позначилося на становище Сполученого Королівства у світі в цілому. І ось щоб повернути собі втрачений авторитет і перестати бути лише «молодшим партнером» Сполучених Штатів, британці почали діяти та демонструвати роль самостійного гравця.
Щодо можливого створення союзу Великобританії з Польщею та Україною, то, найімовірніше, що це відбувається за повної згоди та підтримки з боку Штатів. Вашингтон віддає Лондону у його сферу впливу своїх східноєвропейських сателітів, залишаючи у себе можливість координувати дії всіх трьох країн. Для Білого дому сьогодні дуже важливо зосередитися на своєму головному конкуренті – Китаї, а в це суперництво між двома наддержавами «встряє» третя – Росія, підігруючи Пекіну. Переводячи з себе українське питання на британців, Америка тим самим переключає увагу Москви з хворого на неї питання України на Лондон, тим самим розпорошуючи всю відповідальність за те, що відбувається в українській державі, і уникаючи прямої конфронтації з російською стороною.
Водночас Великобританія активно почала проявляти себе у позиціях, пов’язаних із Туреччиною, Близьким Сходом, Закавказзя. Зокрема, після виходу з ЄС Лондон почав активно створювати альтернативні союзи, в якій Анкарі відведено одна з провідних ролей. У грудні 2020 року Великобританія та Туреччина підписали угоду про вільну торгівлю, яка набула чинності 1 січня 2021 року. Це було важливо для обох країн не лише з економічного погляду, а й у геополітичному плані, оскільки обидві країни останнім часом посварилися з Євросоюзом: Лондон через Brexit, Анкара через жорстку політику президента Ердогана.
Сполучене Королівство на відміну від інших союзників по НАТО не стало засуджувати військову операцію Туреччини в Сирії та втручання Анкари до Лівії, а турецька сторона у відповідь залишилася лояльною до британців. Далі Лондон та Анкара вирішили створити неформальний альянс з Україною, щоб не допустити посилення Росії на Чорному морі у зв’язку з анексією Криму та запровадити у регіоні власну структуру безпеки. Від такого неофіційного англо-турецького тандему кожна зі сторін отримує свої бонуси: Великобританії намагається таким чином відродити свою колишню велич, Туреччина намагається врівноважити активність Росії, що зросла, в Чорному морі і зробити «позитивний внесок» у своїх відносинах із США. Тому можна з упевненістю говорити, що сьогодні Лондон у створенні явно антиросійських союзів з геополітичними супротивниками РФ, з одного боку, підігрує своєму заокеанському партнеру з англосаксонського світу, а з іншого — хоче стати центром колективного Заходу на Східній півкулі.
Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)