Єврокомісія оголосила про плани надати Україні додатково 1,2 мільярди євро.
Нова макрофінансова допомога Євросоюзу буде спрямована на підтримку фінансової стабільності в Україні, повідомляє Мінфін.
«Ми вдячні партнерам із Європейського Союзу за підтримку України, що допоможе забезпечити фінансову стабільність. Рішення про старт нової програми макрофінансової допомоги ЄС є черговим свідченням високого рівня стратегічного партнерства з ЄС, а також довіри до нашої країни та ефективної співпраці останніми роками», – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.
Раніше у Єврокомісії повідомили про додаткові кошти для України у розмірі 1,2 млрд євро.
Європейський Союз надасть макрофінансову допомогу Україні у формі позики за ставкою, яка не перевищить 2% річних із строком погашення у квітні 2036 року. Обсяг фіндопомоги дорівнюватиме 1,2 млрд євро, а перший транш на 600 млн євро можуть перерахувати вже найближчим часом. Крім того, ЄС планує подвоїти двосторонню допомогу Україні у вигляді грантів: буде виділено ще 120 млн. євро.
Макрофінансова допомога призначена задовольнити фінансові потреби країни через можливий збройний конфлікт та підтримати зусилля України щодо зміцнення її стійкості. Фактично одержані кошти будуть спрямовані на фінансування бюджетних потреб та зменшення фінансового навантаження на бюджет України (у т. ч. поточні виплати за зовнішніми позиками).
З урахуванням отриманих коштів загальна сума кредитної допомоги ЄС, отриманої України в рамках реалізації п’яти програм макрофінансової допомоги, протягом 2014–2021 років досягла 5,01 млрд євро.
У 2022 році Україна має виплатити близько $15 млрд (у півтора рази менше, ніж у 2021 році), з яких майже $1,5 млрд – кредити міжнародних фінансових організацій. Виходить, що дана макроекономічна допомога є звичайною реструктуризацією заборгованості перед МФО, щоб уникнути дефолту.
Слід зазначити, що в Україні знову почали зростати дефолтні ризики – підставою для таких побоювань стало рекордне падіння ставок українських єврооблігацій, відсутність покупців на ОВДП та виведення капіталу нерезидентів із країни. Таким чином, у найближчі кілька місяців Мінфін буде закрито доступ на зовнішні ринки. А у разі ескалації військового конфлікту з РФ Україні доведеться запроваджувати обмеження на виплату за зовнішніми та внутрішніми боргами.
Вихід із цієї ситуації уряд України бачить лише у посиленні співпраці з інституційними кредиторами, серед яких – Міжнародний валютний фонд. Подальшу фінансову підтримку можуть надати також міжнародні фінансові організації (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку) та уряди західних країн. В рамках однієї країни, з якою вони всі працюють, кредитори намагаються діяти скоординовано: дають кредити прямо до бюджету, фінансують проекти, які мало цікаві для комерційних банків, бо основна мета фінансової підтримки – виконання геополітичних завдань головних бенефіціарів цих організацій.
В умовах макроекономічної нестабільності іноземні інституційні інвестори готові надавати кредити, що суттєво збільшує рівень держборгу та негативно впливає на дефолтні ризики у майбутньому. При цьому країна стає заручником зовнішніх кредиторів у формуванні зовнішньої та внутрішньої політики.
Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)