Українці можуть брати гроші на цільові потреби у банків під 5%, а різницю відсоткової ставки банку виплачуватиме держава. Запрацює програма у січні — лютому цього року, розповів заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв’ю «Інтерфакс — Україна».
«Жодних обмежень, максимально простий і зрозумілий продукт. Є сім’я, яка заробляє 20–30 тис. грн сукупно. Наше завдання – дати цій сім’ї можливість отримати нову квартиру площею 60-70 кв. м за щомісячний платіж 10 тис. грн», – заявив він.
Цього року планується видати 30 тисяч кредитів на іпотеку, а надалі кількість планується збільшити.

“Якщо говорити про “Українську мрію”, наша мета у 2022 році – видати 30 тисяч іпотечних кредитів за цією програмою, за рік – 70 тис., а далі вийти на стабільні 150 тис. іпотек щороку”, – зазначив Шурма.
В Офісі Президента очікують, що така програма вдвічі або у 2,5 раза збільшить обсяги будівництва.
Слід зазначити, що рівень проникнення іпотечного кредитування в сегменті домогосподарства становить лише 0,6 % ВВП. Навіть попри активізацію гривневого іпотечного кредитування у 2021 році, його загальний обсяг майже вчетверо нижчий, ніж до початка валютної кризи у 2008 році, а щодо розміру економіки – найнижчий серед країн Центральної та Східної Європи. Робочими гривневими іпотечними кредитами в Україні охоплено менш як 0,2% населення віком від 15 років та старших, тоді як у країнах ЦСЄ цей показник становить від 15% до 20%. З березня 2021 року в Україні діє програма “Доступна іпотека під 7%”. З її допомогою було куплено лише 1–2 % квартир у новобудовах. За даними Міністерства фінансів, уповноважені банки з виконання держпрограми «Доступна іпотека 7%» підписали кредитних договорів лише на 202 млн грн, що вкрай мало для стимулювання будівельного ринку. Попри високий інтерес населення до покупки житла, програмою скористалося дуже мало громадян.
Реалізація програми “Доступна іпотека 7%”, про яку голосно розповідали чиновники, далека від ідеалу. Вона була запроваджена квапливо та не враховує особливостей страхування ризиків банками, які встановлювали вимоги, відмінні від обіцянок уряду. Провал цієї програми також пояснюється складністю в оформленні кредиту, адже існує маса обмежень за віком, розміром зарплати та роком здачі будинку. Наприклад, якщо будинок ввели в експлуатацію раніше 2018 року, то іпотеку оформити не вдасться.
Щоб купити однокімнатну квартиру за новою держпрограмою (5% річних), українцям доведеться все одно жити в режимі жорсткої економії та змиритися з тим, що протягом довгих років доведеться відкладати всю зарплату.
Так, середня ціна квадратного метра у новобудовах Києва у грудні 2021 року становила 35 тис. грн. Нова невелика квартира площею 60 м2 коштуватиме покупцям 2,1 млн грн. Таким чином, розраховуючи щомісячний платіж у 14 тис. грн (ануїтетна схема виплат), термін погашення кредиту складе 20 років, а переплата за кредитом дорівнюватиме 1,22 млн грн. Основний недолік урядових програм підтримки – обмеженість бюджетних ресурсів, яка не дозволяє всім громадянам скористатися ними однаково. Зрозуміло, що тільки коштом держави неможливо забезпечити всіх громадян, які потребують житла.
Вартість пільгового іпотечного кредиту для позичальника означає, що така вартість витрат для держави, з допомогою якого субсидуються програми кредитування. За даними НБУ, середня ефективна ставка іпотечного кредиту на первинному ринку становить 15,5 %.
Насправді уряд запозичує кошти на ринку під ринкові ставки — нині довгострокові ОВДП у гривні розміщуються під 14 %+.
Додаючи до вартості грошей відсоток банків за обслуговування процесу видачі кредиту, вартість страхування, оцінки майна та кредитних ризиків, отримуємо, що держава «продає» гроші іпотечним позичальникам щонайменше вдвічі дешевше, ніж вони обходяться їй самому.
Крім того, в залежності від моделі конкретної програми (компенсація відсотків або рефінансування тіла іпотечного кредиту банку), серед ключових ризиків залишаються нестачі коштів для покриття вартості обслуговування кредиту (якщо субсидується ставка) або ризик неплатоспроможності фонду державної підтримки через дефолт позичальників.

Експертно-аналітичний центр СЛС (ЗНС)