Серія переговорів з Америкою та НАТО щодо гарантій безпеки була невдалою, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. За його словами, негатив полягає в тому, що з принципових питань консультацій РФ, США та НАТО зафіксовані розбіжності. «Переговори були ініційовані для того, щоб отримати конкретні відповіді на поставлені принципові питання. І з цих важливих питань зафіксовані розбіжності. Це погано, це можна тільки зарахувати в мінус двох раундів, що відбулися», – сказав він.
Прес-секретар російського президента навмисн згущує фарби, говорячи про результати двох переговорів у форматах РФ, США, НАТО як про невдалі, оскільки ні американська сторона, ні представники Альянсу прямо не заявили, що згодні з усіма вимогами Москви, оскільки вони є «справедливими і своєчасними».
У той же час навряд чи на самому старті переговорного процесу сторони, між якими існують серйозні розбіжності, очікували на повне порозуміння і були готові йти на будь-які компроміси, показуючи свою відкритість і готовність до діалогу. Сьогодні позиції сторін настільки діаметрально протилежні, а ставки піднято так високо, що будь-яка поступка буде розцінена іншою стороною як ознака слабкості та готовність до ще більших компромісів. Тому відсутність конкретних всенародно оголошених домовленостей за підсумками двох раундів переговорів є абсолютно не дивною. При цьому ніхто «не грюкнув дверима» і не відмовився від продовження діалогу, що почався (саме діалогу), оскільки, наприклад, це була перша за останні 2,5 роки проведена 12 січня в Брюсселі Рада Росія – НАТО. До цього всі контакти були заморожені. Наприкінці минулого року Росія взагалі призупинила роботу свого постпредства при НАТО після того, як звідти за звинуваченням у шпигунстві було вислано відразу 8 людей з нечисленних співробітників.
Тепер же генсек НАТО Столтенберг сам особисто заявив про необхідність без попередніх умов відновити діяльність представництв НАТО у Москві та Росії у Брюсселі. Крім того, і США, і інші країни НАТО виявили готовність розпочати з РФ переговори про заходи щодо деескалації, які росіяни пропонували ще з 2014 року, і які були їм до цього нецікаві і «безперспективні».
Зокрема, як заявив Столтенберг, Північноатлантичний альянс готовий обговорювати повну відмову від розміщення нестратегічних ракет на території Європи, тобто відкрито заявляються ті теми, які за фактом малозначущі й менш цікаві для російської сторони з точки зору досягнення головної мети – відмови Альянсу від подальшого розширення на схід та відведення контингентів та інфраструктури з території країн, що стали членами НАТО після 1997 року.
Але, знову ж таки, ніхто й не очікував, що російські пропозиції, оформлені в безпрецедентно жорсткій формі, будуть прийняті Вашингтоном і Брюсселем, тим самим фактично наділивши Москву правом вето на розширення Альянсу, а змова Білого дому та Кремля була б розцінена як повна зневага до думки союзників і викликала б істерику насамперед у самих Сполучених Штатах. Тому результат переговорів у головному питанні був визначений: і заступник держсекретаря Шерман, і генсек Столтенберг після зустрічей з російськими представниками підтвердили, що жодної публічної обіцянки не приймати Україну в НАТО не буде.
Тим часом слід зазначити, що Москві таки вдалося нав’язати колективному Заходу свій порядок денний, посадивши за стіл переговорів своїх основних суперників, обговорювати ті питання, які росіяни висунули. Адже за всіма цими російськими ультиматумами стоїть головне – початок розбудови глобального світопорядку, як це бачиться із вікон Кремля з чіткими окресленими зонами відповідальності кожного геополітичного гравця. І, швидше за все, що Росія бачить цей процес становлення безальтернативно та з твердим наміром закріпити за собою сферу впливу – територію колишнього СРСР. Але головна проблема в тому, що Захід чинитиме опір цьому, і навряд чи Сполучені Штати спокійно приймуть втрату статусу глобального гегемона, а подібні напруження в історії людської цивілізації завжди вирішувалися шляхом війни. Є ймовірність, що протиборчі сторони це чудово розуміють, і тому переговорний процес продовжиться. Америка не хоче, щоб Росія остаточно перейшла на бік Китаю і ці країни вже спільно їй протистояли, а з огляду на те, що через 3 тижні російський президент летить у Пекін на відкриття Зимової Олімпіади, такий варіант цілком імовірний.
Експертно-аналітичний центр СЛС (ЗНС)