17 січня Бербок відвідає Київ, де проведе переговори з українським президентом Володимиром Зеленським та своїм колегою Дмитром Кулебою. У другій половині дня вона вирушить до Москви, де 18 січня зустрінеться із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. У ході зустрічей обговорюватимуться ситуація на Донбасі, напруженість на російсько-українському кордоні та двосторонні відносини. Програма перебування в Москві, окрім зустрічі з Лавровим, включає відвідування виставки Diversity United у Новій Третьяковці, а також інші переговори.
Для Анналети Бербок це перший офіційний візит в Україну та Росію як глави МЗС ФРН, і дуже значимо, що він відбудеться саме в даний період, коли у світі відчувається певне напруження пристрастей, пов’язане, перш за все, з невизначеністю подальших дій за підсумками минулих на минулого тижня переговорів РФ-США, НАТО, ОБСЄ, на яких українське питання було одним із визначальних.
Перед відльотом міністр заявила, що обговорить у Києві ініціативи щодо модернізації енергетичного сектору України, а також пропозиції щодо захисту кіберпростору. Проте, швидше за все, це будуть другорядні теми для обговорення з українським керівництвом, а головна мета приїзду Бербок – це «знову вдихнути життя в Нормандський формат і, нарешті, досягти прогресу у виконанні Мінських домовленостей».За цією фразою фрау міністра стоїть чітке розуміння, що вона приїхала з конкретними пропозиціями до офіційного Києва, від виконання яких останній навряд чи зможе ухилитися, оскільки це вже вирішене питання серед інших учасників Нормандського формату за підтримки заокеанського партнера.
Йдеться про те, що і канцлер Німеччини Шольц, і міністр закордонних справ Франції, нещодавно практично в унісон виступили за необхідність проведення нової зустрічі «нормандської четвірки», вказавши, що Париж та Берлін виробили єдиний підхід до розв’язання української кризи. А єдиним рішенням цієї кризи є виконання сторонами пунктів Мінських угод, про що неодноразово говорили німецька та французька сторони, і що підтвердила адміністрація Білого дому у релізі розмови Байдена із Зеленським на початку січня: «Він (президент Байден) також висловив підтримку заходам зміцнення довіри для деескалації напруженості на Донбасі та активної дипломатії для просування виконання Мінських угод на підтримку нормандського формату».
І, як не дивно, але буквально днями радник американського президента з національної безпеки Джейк Салліван у своєму недільному інтерв’ю телеканалу CBS заявив, що Вашингтон на початку цього тижня надасть інформацію про подальші дипломатичні кроки щодо Росії. Ймовірно, під словосполученням «дипломатичні кроки» Салліван якраз і мав на увазі позицію свого патрона щодо підтримки «активної дипломатії». Цілком можливо, що на анонсованих нових російсько-американських переговорах цього тижня Вашингтон хоче продемонструвати серйозність наміру щодо налагодження діалогу з Москвою шляхом розморожування Мінських домовленостей та тиску на Банкову (це вже простіше, ніж вивести зі Східної Європи озброєння НАТО).

Пожвавлення Нормандського процесу (крім існування ймовірної домовленості між американським та російським президентами з цього питання) також необхідне німецькому та французькому керівництву. Шольц, який щойно прийшов до влади, шукає перших успіхів на міжнародній арені та, якщо йому вдасться домогтися того, чого не змогла його попередниця, позиції нового канцлера ФРН помітно зміцняться не тільки всередині німецького політикуму, а й серед європейського. Те саме можна сказати про позицію Парижа: французький президент та його партія готуються до виборів, тому їм також необхідно демонструвати зовнішньополітичні успіхи. І про те, що обидві країни-лідери ЄС виступають з єдиних позицій у питаннях врегулювання ситуації в Україні та можливої ​​швидкої зустрічі 4-х керівників країн-учасниць, говорить нещодавній візит дипломатичних радників від Франції та ФРН до Москви та Києва.
Можна припустити, що найближчим часом відбудуться серйозні зміни у врегулюванні ситуації на Донбасі з повною імплементацією Мінських угод, як це передбачає «формула Штайнмаєра». Інше питання – як Банкова зможе провести через Верховну Раду зміни до Конституції, надавши автономію окремим районам Донецької та Луганської областей, якщо враховувати те, що сталося біля будівлі парламенту 31.08.2015.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)