Останні скандальні заяви уповноваженого із захисту державної мови Тетяни Монахової свідчать про те, що порочна практика повністю збанкрутілого режиму Порошенко, спрямована на розпалювання в українському суспільстві нетерпимості, русофобії, порушення законних прав громадян у мовній сфері, буде не тільки продовжена, а й стане жорсткішою.

Порушення з боку держави балансу в мовній політиці вже стало джерелом міжетнічної напруги в країні, зростання сепаратистських настроїв, провокування еміграції.

Спроба насильницьким чином обмежити використання в Україні інших мов, витіснити їх не тільки зі сфери державного вживання, але і з культури, освіти, медицини, науки призведе до катастрофічних наслідків. Більше того, така політика суперечить міжнародним зобов’язанням України.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був прийнятий авантюристами з націоналістичної більшості у Верховній Раді VIII скликання, виходячи з політичної кон’юнктури, без урахування реального стану справ в країні, можливих наслідків, вимог Конституції України. Він не має нічого спільного із захистом і розвитком української мови як державної, а тільки спрямований на боротьбу з усім російським, хоча цю мову вважають рідною більше третини населення, а це десятки мільйонів громадян країни різних національностей. Ця мова не може вважатися «іноземною» або мовою «національної меншини».

Даний мовний курс не знайшов підтримки в суспільстві і був начисто відкинутий більшістю виборців на останніх і президентських, і парламентських виборах. Закон негативно сприйнятий в суспільстві, він наткнувся на жорстку критику з боку експертного співтовариства, в тому числі європейської Венеціанської комісії, яка закликала Україну негайно внести в текст істотні правки та відкласти його вступ у законну силу.

Політична партія «Союз Лівих Сил» заявляє:

1. Дискримінаційний по своїй суті ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» повинен бути скасований.

2. Тетяна Монахова як некомпетентний чиновник, який не знає різниці між уповноваженим із захисту державної мови і наглядачем, повинна бути негайно відправлена у відставку.

3. У державі найближчим часом має бути розроблений і прийнятий новий закон про мови, що не суперечить українській Конституції, враховує багатонаціональний склад нашого суспільства та увібрав у себе передовий зарубіжний досвід, відповідний Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, що ратифікована Україною.

Україна – багатонаціональна, полікультурна, мультимовна держава. Це її перевага, а не недолік. Дискримінація наших співгромадян за мовною ознакою неприпустима ні в державній діяльності, ні в суспільному житті.

Політрада партії «Союз Лівих Сил»