Доходи державного бюджету України від приватизації у 2021 році станом на 30 грудня становили 5,07 млрд грн. Про це повідомляє Фонд державного майна України.

За словами глави Фонду Дмитра Сенніченка, за обсягами це історична сума надходжень від приватизації.

«Фонд держмайна зробив якісну роботу, завдяки якій у 2021 році бюджет отримав понад 5 млрд грн. Це означає, що за час роботи нашої команди у 2020–2021 роках від приватизації надійшло більше, ніж за сім попередніх років разом узятих», – заявив Сенніченко.

Він також зазначив, що приватизація перетворилася на постійний та стійкий процес, який має продовжуватися.

При цьому очікувалося, що цього року від приватизації до держбюджету надійде 12 млрд. грн.

Цього року ФДМ, зокрема, продав колишній завод «Більшовик» за 1,4 млрд грн, завод «Електронмаш» – за 970 млн грн, а також 30 спиртових підприємств на суму понад 1,7 млрд грн, повідомляла прес-служба Фонду. .

17 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування списку заборонених до приватизації держпідприємств. 5 листопада він доручив Мінекономрозвитку передати до Фонду держмайна на приватизацію 500 підприємств. У Міністерстві заявили, що у власності держави має залишитися лише 776 із 3643 підприємств.

Відповідно до закону про держбюджет на 2021 рік, надходження від приватизації було передбачено у розмірі 12,285 млрд грн. Ці гроші планувалося направити на фінансування бюджетного дефіциту. Проте, за даними Держказначейства, за 11 місяців 2021 року до бюджету мобілізовано лише 2,535 млрд грн від приватизації (20,6% від плану).

До бюджету на 2020 рік спочатку заклали 12 млрд грн від приватизації, але потім через коронавірус довелося переглянути показники – в результаті очікувана сума зменшилася до 500 млн. А реальна сума від продажу склала 2 млрд 248,2 млн грн.

До об’єктів великої приватизації відносяться держпідприємства, балансова вартість яких перевищує 250 млн. грн. На продаж були готові 23 об’єкти. Ціна цих активів із роками зростала, але від початку великої приватизації їх досі не купили. ФДМ планувало продати основні стратегічні підприємства України, які здійснюють найважливішу балансуючу генерацію електроенергії: «Центренерго», «Харківобленерго», Тернопільобленерго», «Миколаївобленерго», «Хмельницькобленерго». Окрім енергетичних компаній, на приватизацію виставили такі промислові гіганти, як: «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», шахта «Краснолиманська», «Азовмаш», «Електроважмаш», «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, компанію «Індар» та «Украгролізинг» .

Приватизація багатьох об’єктів не відбулася через відсутність інтересу в інвесторів (внутрішні державні фактори, незадовільний фінансовий стан об’єктів/борги). Наприклад, 2020 року сумарний фінансовий результат державних компаній становив 50 млрд грн збитків.

Так, ФДМ розпочав підготовку до відкритих торгів по 20 підприємствах. Частка у статутному капіталі, яка виставлена ​​на продаж, становила понад 8 млрд. грн. (основні кошти – 15 млрд. грн.). Незважаючи на збитки цих підприємств, у міноритарних акціонерах знаходяться представники великих фінансово-промислових груп, які фактично управляють менеджментом виставлених на приватизацію компаній та зацікавлені у їхньому викупі за заниженими цінами.

У зв’язку з невиконанням прогнозних надходжень із приватизації державі довелося використати інші інструменти фінансування бюджетного дефіциту (емісія ОВДП), унаслідок чого погіршилася макроекономічна ситуація у країні.

Згідно з меморандумом із МВФ, приватизація є найважливішим структурним маяком програми з кредиторами, який впливає на виплату траншів. Сьогодні бюджетним кодексом встановлено, що прибутки від приватизації не йдуть на витрати бюджету. Вони спрямовуються на компенсацію зовнішніх позик від МВФ, ЄС або погашення відсотків за випущеними держоблігаціями. Таким чином влада намагається розплатитися з кредиторами за рахунок приватизації найбільших держпідприємств, які мають монопольне становище на ринку.

Важливо зазначити, що приватизація активів під час економічного падіння – неефективне рішення, оскільки вони знецінюються (приватизація «Укртелекому» у 2011 році склала $1,3 млрд, 6 обленерго у 2012 році – $0,8 млрд). Крім того, існує низка унікальних підприємств, приватизація яких (у т. ч. за заниженою вартістю) суперечить національним інтересам нашої країни.

Експертно-аналітичний центр партії «Союз Лівих Сил» («За новий соціалізм»)