Міжнародний валютний фонд відзначає активний діалог із Україною за новою програмою фінансування на $ 5,5 млрд, але не може назвати можливі терміни її затвердження. Про це повідомив представник МВФ Джеррі Райс на брифінгу у Вашингтоні в четвер.

Райс зазначив, що п’ятьма основними фокусами нової програми є посилення верховенства права; боротьба з корупцією; підвищення конкуренції, відкриття ринків і зниження ролі олігархів; посилення гарантій незалежності Нацбанку та стабільна фіскальна політика.

У 2020 році Мінфіну належить виплатити кредиторам 438 млрд грн ($ 15,6 млрд), із них обслуговування держборгу – 145,2 млрд грн; погашення державного боргу – 292,9 млрд грн. У 2021 році загальна сума боргу скоротиться до 290 млрд грн, але збережеться відсоток зовнішніх виплат – 163,8 млрд грн ($ 5,5 млрд). У 2022 році за зовнішніми позиками витрати знизяться до $ 4,4 млрд за умови, що курс буде на рівні 29,4 грн/$.

$ 2,5 млрд зовнішніх зобов’язань треба погасити вже в першому кварталі. Між тим, валютні резерви України становлять $ 26 млрд (чисті валютні резерви – $ 16 млрд ). При цьому, якщо Уряд почне погашати зовнішні зобов’язання за рахунок валютних резервів, це призведе до стрімкої девальвації національної валюти та повного розбалансування монетарної системи. Тому для рефінансування боргів поточного року влада намагалася залучити черговий транш від МВФ (тривалий термін та низькі ставки). 

Від початку 2019 року новий Уряд, як і його попередники, так і не змогли дійти до завершального етапу в підписанні нової програми співпраці з МВФ. Воно зривалося через жорстку позицію МВФ із низки питань: «Приватбанк» не мають повертати колишнім власникам, незалежність НБУ не буде порушена, сільськогосподарська земля продаватиметься іноземцям. МВФ не збирається йти на будь-які поступки.

Слід зазначити, що приватизація «Приватбанку» була однією з ключових умов МВФ для продовження співпраці в 2016 році. Тепер у Фонді переймаються стосовно з’ясування фактичних обставин, які передували націоналізації банку, що може вплинути на його ділову репутації. Тому міжнародні кредитори намагаються заблокувати будь-яке втручання в роботу Нацбанку, керівництво якого тісно співпрацює з Фондом. Кредитори хочуть схилити нову владу на свій бік у спорі навколо «Привату», шантажуючи повною відмовою від співпраці. Структури, наближені до МВФ, зацікавлені у входженні в капітал державних банків.

Під час останнього візиту місія також поскаржилася на земельну реформу, яку не приймають в обіцяному форматі, а іноземців до ринку можуть не допустити. Саме державна с/г земля може стати основним активом для погашення зобов’язань перед Фондом.

Те, що МВФ не збирався продовжувати програму кредитування України, було відомо ще в жовтні 2019 року з офіційного прогнозу кредитора,  адже в ньому було суттєво збільшено ефективну ставку обслуговування державного боргу України (гривневого та валютного): 2019 – 6,5 %, 2020 рік – 7,3 %, 2024 – 8,7 %. У майбутніх періодах боргове навантаження на економіку суттєво збільшиться, внаслідок чого посиляться дефолтні ризики.

Розуміючи складнощі в переговорах із МВФ, влада почала шукати альтернативні інструменти погашення. Мінфін відновив активну роботу на борговому ринку та продав 23 січня 2020 року інвесторам десятирічні євробонди на 1,25 млрд євро зі ставкою прибутковості 4,375 % річних.

Крім зовнішнього боргового ринку та підтримки зовнішніх кредиторів, Мінфін не забуває про залучення грошей за допомогою розміщення улюблених в останні місяці для нерезидентів ОВДП. Обсяг їх вкладень у відповідні боргові папери від початку 2019 року збільшилися з 6 млрд грн до 127 млрд грн. Як наслідок, частина нерезидентів на ринку ОВДП України збільшилася до 15,7 %. Такий ажіотаж підтримується завдяки високому рівню відсоткових ставок за ОВДП.  Таким чином, наслідком жорсткої монетарної політики НБУ з утримання високої дохідності облігацій став масштабний приплив іноземного спекулятивного капіталу. Цьому сприяли також слабка конкуренція серед внутрішніх інвесторів та обмеження прямого доступу роздрібних інвесторів на ринок ОВДП.

Посилення боргового характеру державних фінансів України та поява ознак домінування ОВДП на внутрішньому фінансовому ринку поглиблювали макроекономічні диспропорції та стримували потенціал економічного зростання країни. Рівень кредитування економіки знизився до 18 % ВВП (без врахування непрацюючих кредитів, на які припадає 52,9 % від загального кредитного портфелю), – це один із найнижчих показників у світі.  

Нинішня боргова політика полягає в перекредитуванні на приватних ринках капіталу під високі відсотки. Загальна боргова залежність економіки покращилася лише в частині невеликого подовження позик, що призведе до суттєвих ризиків фінансової стабільності в майбутніх періодах.

Прес-служба СЛС по матеріалам «Публічного аудиту»