Міністерство закордонних справ України звернулося до президента Володимира Зеленського із пропозицією про розрив дипломатичних відносин із Росією. Документи будуть розглянуті найближчим часом. Про це він повідомив на прес-конференції із президентом Естонії Аларом Карісом. Президент також заявив, що запровадить військовий стан у разі «потужної війни» проти України.
Тема розриву дипломатичних відносин із РФ, починаючи з 2014 року, із завидною постійністю виникає щоразу, коли зростає напруга у відносинах із Москвою або тоді, коли чинна влада хоче змістити акцент уваги українського суспільства з якоюсь проблемою чи просто її «заговорити». Однак щоразу далі намірів чи гучних обіцянок офіційний Київ не заходив. Найімовірніше, що причиною цього була неготовність президента України та української виконавчої влади взяти на себе повну відповідальність за крок, який згодом міг би призвести до непоправного, або ж цю ініціативу не підтримували США та Європа.
Встановлення дипломатичних відносин між двома державами здійснюється за взаємною згодою та відбувається відповідно до положень Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Коли між державами існують дипломатичні відносини, це означає, що ці держави вважають себе дружніми, а також взаємно визнають законність влади, з якою вони встановлюють контакт. Розрив дипломатичних відносин у міжнародному праві – остання дія, яку слід оголошення війни. Наскільки сьогодні доцільно Києву самостійно наближати ймовірність настання крайнього заходу, тим самим ризикувати життям українців, погіршити і так негативну економічну ситуацію, остаточно відмовитися дипломатичним способом врегулювати конфлікт, якщо цього не було зроблено в 2014 році після анексії Криму? Тим більше, що й зараз дивідносини між країнами знаходяться на вкрай низькому рівні, а сьогодні Україна відкликала свого тимчасового повіреного, тим самим обезголовивши українське посольство. Також у разі розриву відносин Україна та РФ втратять можливість безпосередньо укладати міжурядові угоди, а будь-яке офіційне «спілкування» між державами може здійснюватися лише за посередництва третьої країни. Аналогічно було з Грузією після розірвання дипвідносин із Росією, коли її формально стала представляти Швейцарія та швейцарський прапор.
Проте найголовніші негативні наслідки внаслідок розриву дипломатичних відносин із Москвою відчують на собі українська економіка та громадяни України, які проживають чи перебувають сьогодні на території Росії. За даними державної митної служби України, загальний товарообіг з Росією склав у 2021 році $10,1 млрд, що на 38,7% більше, ніж у 2020 році. З боку РФ в Україну надійшло товарів на суму $6,65 млрд, у той час як у зворотному напрямку було відправлено продукції в еквіваленті $3,21 млрд. Незважаючи на відмову Києва від поставок російського природного газу, все одно залишилася певна залежність від інших енергоносіїв. Основними позиціями імпорту з РФ залишаються вугілля, дизпаливо, скраплений газ та кокс. Ці товари були поставлені на загальну суму близько $4 млрд, або 60% загального обсягу російського імпорту. Крім енергоносіїв, Україна продовжує закуповувати у російських підприємств сировину для промисловості, різні метали, продукти харчування, хімію, холодильники та пральні машини, папір, шкіру і навіть кілька мільйонів різноманітної друкованої продукції. У списку навіть гречка, постачання якої збільшилося у 2021 році. Загалом Росія залишається у п’ятірці найбільших торгових партнерів України, тому у разі зупинення ще й зовнішньоторговельних відносин виникне дефіцит критично важливих для окремих галузей української економіки статей імпорту, без яких може статися колапс (наприклад, в атомній енергетиці). Крім цього, за різними даними, на сьогоднішній день у РФ знаходиться від 2 до 2,5 млн громадян України, які у разі розриву відносин просто повиснуть у повітрі – їх можуть просто видерти з Росії. Тому людський фактор дуже важливий у цій ситуації.
Очевидно, президент Зеленський може піти на розрив дипвідносин із Росією, що буде певною мірою формальним кроком, розрахованим більше для внутрішнього користувача, але фактично зв’язки навряд чи будуть розірвані. Можливо, що в нинішній ситуації із суто прагматичних міркувань Україна може піти на призупинення роботи своїх консульських установ у Росії, оскільки ті не мають можливості діяти ефективно, оскільки сторона, що приймає, не надає відповідного сприяння консульським працівникам. Інша річ — як до цього рішення Банкової віднесуться західні партнери, адже ми бачимо досить стримані коментарі адміністрації Білого дому за підсумками визнання Москвою «Л/ДНР» як санкції проти невизнаних республік. Цілком ймовірно, що президент
Байден розраховує на дипломатичні варіанти для подальших переговорів з Кремлем: оскільки розпочата «велика гра» триває, учасники піднімають ставки все вище та вище. Також прес-секретар російського президента повідомив, що розрив дипвідносин «обернеться додатковими труднощами, додатковими проблемами у налагодженні відносин між нашими двома країнами. Їх колись треба налагоджувати».
Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)