Міністерство фінансів на аукціоні 25 січня продало облігацій внутрішньої позики на суму 2,846 млрд грн: з них на 2,842 млрд – облігації терміном на 3 місяці, і лише на 4 млн – на 1,5 роки.

Про це свідчать дані Мінфіну.

Міністерство фінансів пропонувало розміщення ОВДП терміном на 3 місяці, рік, півтора та 2 роки.

Весь попит припав на 3-місячні папери, за якими Мінфін підвищив ставку на 55 б.п. – До 11,5%. ОВДП на 1,5 роки Мінфін продав лише на 4 млн грн, не змінивши ставки.

Папір на 1 та 2 роки не було продано взагалі. Мінфін відмовився підвищувати ставки за ними.

Учасники ринку погоджувалися купити річні ОВДП лише за підняття ставки до 12,4 % (тобто у разі підвищення на половину процентного пункту), а дворічні – за ставками 13,45–15 % (тобто на 0,5–2 процентні пункти) .

За підсумками січня 2022 року Мінфіну вдалося залучити лише 10,7 млрд грн (короткі гривневі папери). За аналогічний період 2021 року він реалізував ОВДП на суму 37,4 млрд грн, що у 3,5 разів більше. Таким чином, проведені з початку року аукціони із залученням внутрішніх запозичень демонструють низький інтерес з боку інвесторів. Враховуючи високий рівень необхідних планових запозичень (згідно з бюджетом на 2022 рік – 419 млрд грн), відсутність достатнього попиту на ОВДП може призвести до проблем, пов’язаних із фінансуванням бюджетних видатків.

Слід зазначити, що у вторинному ринку рівень прибутковості ОВДП значно вище – 16–17 %. З початку року ОВДП-портфель нерезидентів знизився майже на 9,2 млрд. грн., що призвело до зростання прибутковості на вторинному ринку. Тому раціональному інвестору, який хоче купити ОВДП, немає сенсу брати участь у первинних аукціонах. Ймовірно, учасники ринку очікували від Мінфіну аналогічного підвищення прибутковості по ОВДП, але таке збільшення спричинить суттєве зростання обслуговування держборгу, яке сьогодні і так дуже затратне (виплати відсотків у 2022 році плануються на рівні $180 млрд). Таким чином, можливе збільшення прибутковості суттєво розбалансує бюджет.

Крім того, внаслідок стресової ситуації на ринку зовнішніх запозичень Україна тимчасово втратила можливість залучати зовнішній капітал. Інвестори зважають на підвищений ризик повномасштабного вторгнення в Україну на тлі концентрації РФ військ на українському кордоні. Вони вирішили продавати свої папери, ціна яких почала падати і падає досі.

Короткі євробонди з погашенням у вересні 2022 року 25 січня досягли прибутковості 26,62%, хоча лише 19 січня вона була на рівні 18,33%. Котирування впали по всіх випусках українських євробондів, найбільше – з терміном погашення протягом найближчих трьох років, а також у 2029 році (-3,99 %), 2032 році (-4,4 %) та у 2033 році (-4,35) %). Українські ВВП-варранти на закритті торгів 25 вересня торгувалися за 68,2% від номінальної вартості.

Інвестори не впевнені, чи зможе Україна розрахуватися за своїми боргами, тому масово розпродують папери з високим дисконтом, унаслідок чого зростає прибутковість для потенційних покупців, які готові взяти на себе такі ризики. Водночас, така прибутковість робить недоцільним розміщення нових випусків євробондів на первинному ринку.

Розпродаж українських євробондів та ОВДП спровокував також обвал українських корпоративних цінних паперів. Облігації DTEK Energy впали до 45% від номіналу, акції Ferrexpo подешевшали на 16%. Таким чином, протягом найближчих місяців корпоративному сектору будуть недоступні дешеві кредитні кошти.

Згідно з прогнозом Мінфіну, сумарно держава має погасити у 2022 році 550,71 млрд грн, з яких більша частина припадає на внутрішній борг (майже 424 млрд грн). Неможливість залучати кошти на внутрішньому та зовнішньому ринках у цій ситуації може призвести до оголошення технічного дефолту країни у короткостроковому періоді.

Підсумок – сфера управління державним боргом в Україні є неефективною та провальною. Вона не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень щодо обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структури боргових виплат у майбутніх періодах.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)