Мінфін розмістив ОВДП на 3,9 млрд грн

Мінфін розмістив ОВДП на 3,9 млрд грн

Міністерство фінансів 11 січня розмістило ОВДП на 3,9 млрд грн. Про це свідчать дані міністерства.

На перших аукціонах ОВДП у 2022 році Міністерство фінансів запропонувало інвесторам 6 випусків цінних паперів у національній валюті. Термін обігу пропонованих державних облігацій – 3 місяці, 1 рік, 1,5 роки, 2 роки, 3 роки та 4 роки. Середньозважена прибутковість 3-місячних ОВДП становила 10,95 %, 1-річних – 11,90 %, 1,5-річних – 11,90 %, 2-річних – 12,94 %, 3-річних – 12,95 %, а 4-річні – 13,09 %.
Найбільший попит був зосереджений на дворічних паперах, від розміщення яких до державного бюджету було залучено близько 2 млрд грн.
За підсумками аукціонів до державного бюджету залучено 3874 млн грн.
Розміщення облігацій внутрішньої державної позики стало важливим інструментом, завдяки якому сьогодні відбувається фінансування запланованих бюджетних видатків, а також інструмент розрахунків за поточними зобов’язаннями. При цьому цей механізм призводить до макроекономічних дисбалансів у зв’язку з тим, що вітчизняна економіка сьогодні не генерує достатнього обсягу коштів, щоб проводити агресивну боргову політику.
Згідно з останніми торгами Мінфіну, обсяг запозичень суттєво скоротився, оскільки інвесторів не влаштовує співвідношення ставки купона з огляду на високі ризики української економіки.
За даними Нацбанку, портфель держоблігацій нерезидентів скоротився з початку року на 3,5 млрд грн. Іноземці тікають з ОВДП, а українські доларові облігації торгуються за ставкою 19% річних. Прибутковість доларових євробондів України перевищила ставки за гривневими ОВДП, але купувати їх інвестори відмовляються.
Причиною падіння котирувань українських облігацій зовнішньої держпозики стала безрезультатність переговорів між США, НАТО та Росією. Таким чином інвестори побачили підвищений ризик повномасштабного вторгнення в Україну на тлі концентрації військ РФ  на українському кордоні. Вони почали продавати свої папери на внутрішньому та зовнішньому ринках, ціна яких почала падати та падає досі.

Найкоротші папери з погашенням у вересні торгуються з прибутковістю в 19% (продаж), хоча у четвер вони котирувалися з прибутковістю 14,65%. Зовнішні валютні борги України коштують майже вдвічі більше, ніж внутрішні, номіновані у гривні (ставки з ОВДП з тим самим терміном обігу, продані на останніх торгах, становили 13%).

Така прибутковість для зовнішніх запозичень є дуже високою і призведе до проблем для України при залученні коштів на зовнішніх ринках. Інвестори не впевнені, чи зможе Україна розрахуватися за своїми боргами, тож хочуть мати більший відсоток за ризик, який беруть на себе.
Падіння котирувань відбулося за всіма випусками єврооблігацій України. Торкнулося воно і ВВП-варантів, виплати за якими залежать від темпів економічного зростання і будуть проводитися включно до 2040 року.
Теоретично Міністерство фінансів могло б використати низькі котирування на ринку, щоб викупити частину ВВП-варрантів. Проте для того, щоб провести таку операцію, потрібні кошти. Але залучати кошти ззовні може бути дуже дорого, якщо динаміка ринку не зміниться.
При цьому наступні два місяці є піковими для України щодо виплат за державним боргом. Так, за даними Мінфіну, у лютому доведеться сплатити 66,3 млрд грн (з яких 51 млрд грн – внутрішні запозичення як валютні, так і гривневі). У березні настане час виплат із зовнішніх запозичень у сумі 22,3 млрд грн.
Все це може призвести до того, що уряду доведеться значно підвищувати ставки на позики, щоб мати можливість залучити необхідні кошти. Згідно з ухваленим бюджетом на 2022 рік, фінансування бюджетного дефіциту планується провести коштом зовнішніх (419 млрд грн) та внутрішніх запозичень (151 млрд грн). Вимушене збільшення прибутковості українських паперів суттєво розбалансує бюджет.
Отже, основна проблема бюджетної системи є залежність від позикового капіталу. Своєю чергою, сфера управління державним боргом в Україні підпорядковується вирішенню короткострокових завдань бюджетної політики та не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень щодо обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структури боргових виплат у майбутніх періодах. Піраміда облігацій внутрішньої держпозики завершується, що є серйозною проблемою для влади.
Мінфін постає перед гострою проблемою, пов’язаною з поточними виплатами з держборгу та фінансування поточного бюджетного дефіциту.


Експертно-аналітичний центр СЛС (ЗНС)