Міністерство фінансів у ході аукціонів 21 грудня розмітило ОВДП на 12 млрд гривень та $307,5 млн доларів. Про це йдеться у повідомленні міністерства.

Міністерство фінансів запропонувало інвесторам дев’ять випусків цінних паперів у національній валюті та один випуск в іноземній валюті.

Термін обігу пропонованих державних облігацій у гривні – 3 місяці, 6 місяців, 1 рік, 1,5 роки, 2 роки, 2,4 роки, 2,5 роки, 3 роки та 6 років. Термін обігу облігацій, запропонованих у доларах, становить 1 рік. Найбільший попит у гривневих інструментах зосереджено на 2-річних паперах. Усього від розміщення державних цінних паперів у національній валюті до державного бюджету залучено понад 12 млрд. гривень.

Середньозважена прибутковість 3-місячних ОВДП склала 10,50 %, 6-місячних – 10,80 %, 1-річних ОВДП – 11,88 %, 1,5-річних – 11,88 %, 2-річних – 12,78 % 2,4-річних – 12,85 %, 2,5-річних – 12,9 %, 3-річних – 12,88 %, а 6-річних – 13,25 %. У свою чергу, від розміщення номінованих в іноземній валюті ОВДП було залучено 307,5 ​​млн доларів.

Розміщення облігацій внутрішньої державної позики стало важливим інструментом, завдяки якому сьогодні відбувається фінансування запланованих бюджетних видатків, а також інструмент розрахунків за поточними зобов’язаннями. При цьому цей механізм призводить до макроекономічних дисбалансів у зв’язку з тим, що вітчизняна економіка сьогодні не генерує достатнього обсягу коштів, щоби проводити агресивну боргову політику.

З урахуванням того, що внутрішніх ресурсів для виплат та фінансування бюджетного дефіциту недостатньо, Україна гостро потребує й подальшої позики коштів, щоб не допустити можливості розплачуватися за зобов’язаннями. При цьому обсяг запозичень суттєво скоротився, оскільки інвесторів не влаштовує співвідношення ставки купона та можливих ризиків української економіки. За 10 місяців 2021 року Мінфіну вдалося виконати план із внутрішніх запозичень на 55%, за зовнішніми – 63%.

Єдиний інструмент, який сьогодні залишається при владі, – рефінансування поточних зобов’язань за рахунок розміщення державних цінних паперів на внутрішньому та зовнішніх ринках за більш вигідними ставками, що тягне за собою подорожчання обслуговування боргу. НБУ вже почав впроваджувати політику підвищення облікової ставки, яка з 10.12.2021 р. зросла до 9%. Таким чином, середньозважена ставка державних запозичень за ОВДП (у листопаді вона склала 11,48%, що на 12 базових пунктів вище, ніж у середньому з початку 2021 року) продовжуватиме суттєво зростати і за підсумками грудня.

За даними НБУ (станом на 21.12.2021), з початку року Мінфін розмістив ОВДП на суму 341,3 млрд грн, з яких цінні папери в національній валюті склали 257,8 млрд грн, в іноземній валюті – $2,5 млрд і 587 млн. євро.

Слід зазначити, що для українського бюджету витрати від розміщення ОВДП становлять аж ніяк не 11–12 % річних, а значно більші. Іноземці для того, щоб купити гривневі ОВДП, приносять у країну долари. Їх викуповує НБУ, виводячи на ринок гривню. Добре, коли ця надрукована гривня йде в економіку. Але більшість вільної гривні в результаті осідає на банківських рахунках. Банкам нема куди її подіти – вони повертають гривню НБУ під відсотки через так звані депозитні сертифікати (ставка за ними на сьогодні – 9% річних). Таким чином, за гривню, якій не знайшлося місця в економіці, Мінфін та НБУ платить двічі: один раз купонами за ОВДП, вдруге – ставкою депсертифікатів. Саме ці дії стерилізували вітчизняну економіку, зупинивши кредитування реального сектора, внаслідок чого останній перебуває у кризовому становищі.

Тому основна проблема бюджетної системи – її залежність від позикового капіталу. У свою чергу, сфера управління державним боргом в Україні підпорядковується вирішенню короткострокових завдань бюджетної політики і не має довгострокової основи, а короткозорий характер рішень щодо обсягів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структури боргових виплат майбутніх періодах. У свою чергу, піраміда облігацій внутрішньої держпозики завершується, що є серйозною проблемою для влади. Таким чином, Мінфін постає перед гострою проблемою, пов’язаною з поточними виплатами за держборгом та фінансуванням бюджетного дефіциту.

Експертно-аналітичний центр «Союзу Лівих Сил» («За новий соціалізм»)