Максим Гольдарб: «Хочу, щоб ми відповідали на будівництво сусідами мостів спуском кораблів і розвитком промисловості»

Максим Гольдарб: «Хочу, щоб ми відповідали на будівництво сусідами мостів спуском кораблів і розвитком промисловості»

Голова «Союзу Лівих Сил» Максим Гольдарб нагадав, чим запам’ятався 2019 рік, у своїй програмі на YouTube «МаксимУМ». Він також підкреслив, що дуже хочеться, аби в країні завершився театр абсурду. Щоб пішла в небуття кліка, що виникла після Майдану і роз’ятрила України, і всіх її учасників знайшли, привезли в Україну і віддали під справедливий суд. Щоб нав’язувані українцям, очевидно чужі їм ментально, культурно, духовно, цінності в жодному разі не прижилися і були змиті хвилею цього року.

Щоб ми, українці, прокинулися від п’ятирічного дурману і почали жити реальним життям; щоб запустили економіку та пишалися результатами, розвивали промисловість; щоб раділи чомусь  якісному та красивому, а не черговим рекордам гри на трембітах і рогах, вивезенням із України равликів або бджіл, грошима від заробітчан.

«Основною і найважливішою для України подією було те, що три чверті українців викинули з президентського крісла найбільш злого, небезпечного й огидного керівника за всю історію країни. Продовження правління тієї влади привело б Україну до її повної відсутності на карті світу. Звісно, обрання президентом Зеленського викликало радість у наших співгромадян і наступним, очевидно бездумним, кроком було обрання «зеленого парламенту» – «зеленого» у всіх сенсах слова. Люди переплутали: вони думали, що в «Слузі народу» всі Зеленські, але нічого подібного – до парламенту зайшло шобло, яке можна сміливо порівнювати і з «Народним фронтом», і з БПП.

Цей же парламент з подачі обраного нами Президента обрав очевидно антиукраїнський Кабмін. Нинішній прем’єр Гончарук за місяць до виборів Президента двома ногами і руками голосував за Порошенка, про що сам говорив, при цьому стверджуючи, що він поняття не має, хто такий Зеленський. І ось він стає прем’єр-міністром України, під стать йому набирають міністрів. По суті, Президента Зеленського там представляє тільки міністр айті-технологій, а решта – або від Світового банку, або від МВФ, або працюють за гранти. Вони точно не цікавлять Україну – Україна не цікавить їх, що зрозуміло, зважаючи на те, які законодавчі ініціативи вони пропонують, які рішення ухвалюють.

Простий приклад. Гончарук розповідає про свою стурбованість щодо неотримання людьми субсидій, але саме при ньому ще 300 тисяч українських сімей цих субсидій були позбавлені – явно не законно, за відсутності здорового – і людського, й економічного – сенсу.

Поза всякими сумнівами, знаковою подією цього року є ініціативи президента Зеленського стосовно миру. Їх потрібно підтримувати, ставитися до них позитивно. Так, багато чого відбувається кострубато, так – повільно, так – комусь вони не подобаються, але очевидно, що наш сьогоднішній Президент на війні не наживається і не використовує її в своїх політичних цілях. Згадаймо і повернення українських моряків, яких попередня влада відправила на відверту бійню, – сьогодні вони вдома. Упевнений, що й дорожня карта щодо повернення незаконно або насильно утримуваних людей теж буде виконана, що, звісно, дуже позитивно. Розведення військ озброєнь – також плюс. Залишається тільки побажати, щоб Зеленський все-таки виконав у повній мірі свої обіцянки і таки приніс мир в життя України.

Позитивним є й залагодження газових проблем. Україні потрібен транзит – не менш, ніж Росії. Наша країна живе з цього – у нас труба, в прямому і в переносному сенсі. Адже буде «труба», якщо газопровід припинить працювати. Якщо Президенту Зеленському вдасться домовитися зі своїм російським колегою про поставки українського газу за нормальною ціною (а не за тією, що купувала порошенківська влада російський газ вдвічі дорожче, розповідаючи, що він не російський, а словацький чи польський).

Багато хто вважає позитивним подіям падіння долара майже на 20 %. Вгамуйтеся. Зайдіть у магазини, подивіться на платіжки, на ціни: Гончарук та інші члени Кабінету Міністрів щось зробили для того, щоб на ті ж 20 % знизилися ціни на продовольство, на бензин, на солярку, на електроенергію? Ні, не зроблено нічого. А отже, падіння долара і «зміцнення» гривні – виключно штучний момент, спрямований на збагачення міжнародних кредиторів, на ще більше згортання української промисловості, адже експорт на сьогодні падає, кон’юнктура – не на користь українських промисловців та підприємців.

Наша держава – потенційно найпотужніша економіка європейського континенту, і я дуже хочу та вірю, щоб у 2020-му, незважаючи на високосний рік, Бог поставився до України прихильно.

Щоб закінчилася війна, щоб з України перестали виїжджати й тікати люди.

Щоб ми з вами дуже ретельно та якісно обирали тих, хто керуватиме нашою країною; щоб ні в якому разі не допускали пройдисвітів, представників олігархічних структур, іноземного капіталу до влади, усунувши їх і з політики, і від країни.

Щоб змогли відновити віру в справедливість на нашій землі, обрали тямущі обласні й міські ради, змогли переобрати Верховну Раду, найняти справді проукраїнський Уряд.

Для цього нам потрібно бути сміливими, відповідальними, не боятися викликів, робити по-своєму, робити по розуму, для себе і своїх дітей, для своєї країни – тоді нам усе вдасться.

Хочу, щоб 2020-й став роком тріумфу розсудливих ідей і людей. Бажаю всім нам здоров’я, успіху, розквіту, розуму, сил, терпіння і руху вперед.

Із прийдешнім Новим роком! Нехай Бог береже Україну та кожну українську родину!».