Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що досягнута угода про транзит газу дозволить знизити ціну на газ для споживачів. Прем’єр підкреслив, що Україні «необхідний цей транзит, оскільки це дозволить нам значно знизити ціну для споживачів».
«Ми будемо робити все від нас залежне, щоб і для української промисловості, і для українського споживача ціна в платіжці була мінімальною настільки, наскільки це можливо», – запевнив Гончарук.
Відповідаючи на питання, чи зменшиться вартість блакитного палива, прем’єр сказав: «Усе залежить від того, як завершаться переговори щодо транзиту газу. Думаю, що наступного тижня, а можливо, вже і цього будуть перші новини… І ми отримаємо суттєвий прогрес».
Цікаво, що ще донедавна Прем’єр-міністр Гончарук заявляв, що Уряд не повинен втручатися адміністративними рішеннями в ціноутворення, зокрема на енергоносії: «коли політик починає втручатися в ціну, це призводить до неефективності, корупції і популізму», – переконував він.
Крім того, угодою з МВФ передбачені «ринкові ціни» на газ для населення з 1 січня 2020 року і повне скасування впливу держави на ціну газу для населення (скасування ПСО – покладення спеціальних обов’язків) із 1 травня 2020 року. Цей напрям руху повністю підтримує Уряд.
Тобто, з одного боку, Гончарук виступає за вільні ціни та тарифи без впливу держави, а з другого – обіцяє їх знизити, що суперечить одне одному за своєю суттю: або він втручається в тарифи і знижує їх, або не впливає і не знижує.
Зниження тарифів українці очікують ще з 2015 року. Спочатку їм обіцяли, що тарифи зменшаться, коли ми інвестуємо гроші у видобуток і збільшимо його, – не дочекались. «Нафтогаз» зі збиткового підприємства перетворився на прибуткове з річним чистим прибутком у 30–40 млрд грн, обсяги видобування блакитного палива майже не збільшилися, але доходи керівництва «Нафтогазу» помножилися в рази – і вимірюються вони сотнями мільйонів гривень у рік.
Потім їм гарантували зниження тарифів, як тільки вдасться досягнути газової незалежності від Росії та подолати корупцію – знову не дочекалися. Російський газ припинили купувати напряму, створили НАБУ, САП, НАЗК та інші антикорупційні органи, але тарифи тільки йшли вгору.
Тепер влада пов’язує зменшення тарифів із новою угодою на транзит, який, по суті, не має жодного відношення до тарифів для населення: ми маємо його сьогодні, він був учора, торік, у позаминулому і протягом усіх років незалежності, а також за часів СРСР, і тарифи при цьому не знижувалися, а тепер Гончарук розповідає, що в разі підписання контракту тарифи зменшаться. Чому ж він не зменшив їх три місяці тому, до прикладу?
Ось динаміка обсягів транзиту російського газу через Україну:
2011 рік – 104,2 млрд м3;
2012 рік – 84,3 млрд м3;
2013 рік – 86,1 млрд м3;
2014 рік – 62,2 млрд м3;
2015 рік – 67,1 млрд м3;
2016 рік – 82,2 млрд м3;
2017 рік – 93,5 млрд м3;
2018 рік – 86,8 млрд м3;
11 місяців 2019 року – 81,5 млрд м3;
2020 рік – 65 млрд м3;
2021 рік – 40 млрд м3;
2022 рік – 40 млрд м3;
2023 рік – 40 млрд м3;
2024 рік – 40 млрд м3.
Як бачимо, підписані контракти передбачають зменшення обсягу транзиту в 2020 році більш ніж на 20 млрд м3, а в 2021–2024 роках – більш ніж на 40 млрд м3.
Коли Гончаруку доведеться пояснювати українцям, чому тарифи не зменшилися, основним аргументом він назве скорочення обсягу транзиту, хоча тепер на підставі цих контрактів обіцяє їх зменшити.
Україна щорічно імпортує по реверсу з ЄС 11–12 млрд кубів газу, що технічно можливо при обсязі транзиту російського газу в обсязі понад 60 млрд кубів на рік. Якщо обсяг транзиту зменшиться до 40 млрд кубів на рік, можливість реверсних поставок газу з ЄС зменшиться до 5,5–6,5 млрд кубів.
Альтернатива – скраплений газ зі США з поставками через Польщу, до яких готується «Нафтогаз», але в такому випадку на кожній тисячі кубометрів доведеться платити на $ 100–112 більше, ніж за європейський реверсний газ, що призведе тільки до збільшення тарифів.
Нагадаємо, «Союз Лівих Сил» звернувся до президента, спікера та прем’єра з вимогою припинити газове цінове свавілля. СЛС, ґрунтуючись на економічних розрахунках фахівців «Публічного аудиту», домагатиметься встановлення ціни на газ – на рівні максимум 5000 тис. грн за тисячу кубів.