Лікар-імунолог Волянський: «Треба не лякати всю країну коронавірусом, а захистити тих, для кого він реально небезпечний»

Лікар-імунолог Волянський: «Треба не лякати всю країну коронавірусом, а захистити тих, для кого він реально небезпечний»

В останні роки, крім Майдану і війни, карантин перевернув життя і долі, бізнеси дуже багатьох людей. Лідер «Союзу Лівих Сил» Максим Гольдарб у свою авторську програму «Принцип Гольдарба» спеціально запросив відомого в Україні вакцинатора, імунолога, завідувача кафедри клінічної імунології та мікробіології ХМАПО і лабораторією імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології ім. Мечникова НАМН України Андрія Волянського, аби розібратися: всі ми ходимо під Дамокловим мечем чи насправді це вигадка, один із різновидів грипу, який уже наші лікарі навчилися лікувати.

Максим Гольдарб: За статистикою, у світі 8 мільйонів людей заразилися від коронавірусу, в Україні – майже 32 тисячі. Померло в світі понад 4 тисяч людей, в Україні – вже майже тисяча.  4 мільйони видужали в світі і 14 тисяч в Україні. Андрій, допоможіть нам розібратися: ми справді зіткнулися з коронавірусом чи це обман?

Андрій Волянський: Звісно, він існує й існував завжди. Людство знає про коронавірус вже 50 років. У січні ми зіткнулися з його новою формою, яка нібито дуже небезпечна. І зараз ми бачимо цифри – понад 400 тис. летальних випадків у світі. Це багато чи мало? Від початку року в світі померло близько 26 млн осіб – можемо порівняти 400 тис. і 26 млн.

М. Г. Чи можливо, що в 400 тис. не всі хворі враховані та ситуація є набагато гіршою?

А. В. Швидше навпаки, тому що в ці 400 тис. ще увійшли люди, які вмирали від інфаркту та інсульту – в їх організмі на момент смерті був коронавірус.

На сьогодні, за офіційними даними, захворіло близько 8 млн, а фактично може захворіти половина земної кулі. Усі захворіти не можуть: є генетично стійкі люди до цього вірусу, а також ті, які вже стикалися з його різновидами і вони мають перехресний захист.

А тепер принципове питання: наскільки небезпечний коронавірус? Сьогоднішні дані з багатьох країн, по суті, вказують на те, що летальність першої хвилі становить від 0,1 % до 1 %. Ми маємо статистику, наприклад, зі Збройних сил США, де йдеться про 0,4 %; з Сінгапуру, – менше 0,1 % летальності; з України, де захворіли 5,5 тис. медиків, а померло з них 40 осіб, тобто менше 1 %.

При цьому важливо враховувати, що є величезний показник невиявлених інфікованих у силу двох причин: для цього вірусу характерна безсимптомність або незначна симптомність, а також маємо незадовільну роботу з виявленню контактів.

М. Г. А чому тоді така паніка і так похитнуло світ: чому країни ввели такі безпрецедентні заходи безпеки? Що ж відбувається насправді?

А. В. Вірус є, і його небезпека в тому, що він новий, незнайомий для значної кількості людей земної кулі. Чи треба боятися? Так, тому що він небезпечний для деяких категорій людей: для людей із хронічною патологією та з декількома хронічними захворюваннями, наприклад, гіпертонія і цукровий діабет. Тобто, в зоні ризику може бути і молода людина, якщо вона є діабетиком.

Три місяці карантину в Україні засвідчили, що немає жодного акценту на вразливих категоріях, на захисті хронічно хворих людей, яких потрібно виявити, обстежити, вести з ними роботу. Все це не так складно, але це слід робити: не лякати всю країну інфекцією, а захистити тих, для кого вона реально небезпечна. Усім же іншим дозволити жити звичайним життям.

Тобто, ми маємо категорію, яка реально ризикує, і є інші 90 % населення земної кулі, які перенесуть цю інфекцію безсимптомно або як застуду. Якщо легкий перебіг, то без наслідків.

М. Г. За великим рахунком, це можна екстраполювати на будь-яку іншу країну – буде подібна ситуація. У будь-якій країні світу медики починають говорити: почекайте, давайте розбиратися, не треба карантину. Так, Америка і Європа незрівнянно багатші, ніж Україна, але вони теж виділили гроші для підтримки на плаву місцевих економік: 2 млрд – американці, 1 млрд – європейці. Чому всіх так затрусило?

А. В. Ви пам’ятаєте світову фінансову кризу 2008 року, коли завалилася хмара з боргових зобов’язань, а через нетривалий час почалася пандемія грипу – влітку 2009 року? Будь-які коливання стійкої системи ведуть, ясна річ, до дестабілізації: світу потрібно якось реагувати на дестабілізацію, яку викликає міхур із фінансових зобов’язань, що рухнув, або вірус, який досі був невідомий.

Якщо ми говоримо про світ, то ті ж Штати, недовго думаючи, виділяють самі собі два трильйони доларів.

М. Г. Вони самі друкують – самі собі й виділяють. Як економіст, я прихильник насичення економіки грошима, тому що це запускає процеси, особливо в період карантину, коли зупинився бізнес. Для України це було дуже важливо і вкрай необхідно. В Україні створили фонд протидії коронавірусу, але він не спрацював на запуск економіки, як не спрацював і на запуск медицини, який мав був відбутися принаймні за ці гроші. Гадаю, так само, як наразі розбираються, що зчинив Порошенко з військовим бюджетом, з часом розбиратимуться, що створила команда Зеленського з так званим пандемічним бюджетом. Позитивного впливу на економіку не було.

А.В. Можна виправдати пандемією багато заходів.

М. Г. Заходи – це добре. Але мова може йти про факту грабежу, крадіжки, помилки…

А. В. Дуже просте арифметична дія: в Україні спецфонд – 65 млрд грн. Із 31 тис. інфікованих 8 тис. були госпіталізовані. Якщо розділити 85 млрд на 8 тис., отримаємо 8 млн грн на людину.

М. Г. За Вашою оцінкою, є хоча б якісь позитивні зміни в медичній системі в цілому – з точки зору управлінської?

А. В. Із 1 квітня стартував другий етап медреформи, змінилися два міністри і почалося хитання: підтримуємо ми реформу чи реформуємо її.

Знову треба ламати всю систему, бо в сьогоднішньому вигляді реформа вбиває медицину. Сьогодні потрібно сказати: ми повернемо субвенцію, всім дамо трохи грошей, щоб вберегти установи, а далі думатимемо, як правильно робити.

Прес-служба СЛС